Сутність норми права

На деякому етапі розвитку суспільства виникає потреба впорядкування існуючих в ньому відносин. Не можна уявити людське суспільство без регулювання поведінки людей за допомогою визначених зразків, моделей, масштабів. З них і складаються в результаті багаторазового повторення норми, на які в подальшому орієнтується суспільство.
“Норма - це загальне правило поведінки, що діє неперервно в часі у відношенні невизначеного кола осіб і безмежної кількості випадків. З процесом суспільного регулювання поведінки людей пов’язане формування і розвиток соціальних норм.”
“Соціальні норми - соціально-вольові, такі, що історично склались чи ціленапрямлено встановлені масштаби поведінки, які регулюють поведінку людей в суспільстві.”
Соціальні норми утворюють єдину систему, і в своїй системі вони забезпечують всесторонній і глибокий вплив на життя суспільства, на всі його сфери. Ці норми розраховані на те, щоб направляти поведінку людей в майбутньому, тобто в наперед незафіксованих випадках. Оскільки соціальні норми діють в системі, то вони можуть поділятись за різноманітними факторами. Головним є поділ цих норм за сферами регулюючих відносин. Таким чином, виділяються: норми-звичаї, норми моралі, норми права і корпоративні норми.
Норми-звичаї - це природні правила поведінки людей, що історично склалися і в результаті багаторазового повторення ввійшли в звичку. Звичай опирається на силу звички і існує в силу наявності фактичних відносин. Тут права і обов’язки співпадають - це є головною відмінністю його від інших соціальних норм. В цьому виражається його регулятивна особливість.
Норми моралі - це принципи, в яких виражені: відносини чи погляди на гуманізм, справедливість, гідність людини і життя. Норми моралі за своїм походженням не пов’язані з державною владою, вони існують усно і реалізуються на основі внутрішніх переконань людини, на основі внутрішньої суспільної думки. В нормах моралі нема вказівки на вид можливої чи обов’язкової поведінки, оскільки, як я вже відмітив,...

1. Нерсесянц В.С. Право в системе социальной регуляции. 1986.
2. Нерсесянц В.С. Право и закон: Из теории правовых учений. 1983.
3. Баранов В.М. Истинность норм советского права. 1989.
4. Иоффе, Шаргородский. Вопросы теории права. 1961.
5. Томашевский Н.П. О структуре правовой нормы и классификации ее элементов. Сборник: Вопросы общей теории советского права .1960.
6. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. 1909.
7. Алексеев С.С. Государство и право, Начальный курс, 1993.
8. Алексеев С.С. Теория государства и права. 1985.
9. Бабаев В.К. Общая теория права (курс лекций).. 1960.
10. Коваленко А.И. Краткий словарь-справочник. М., 1994.
11. Комаров «Теория государства и права» М.1996г.
12. Хропанюк В.Н. «Теория государства и права» М.1997г.
13. Лазарев В.В. «Общая теория государства и права» М.1996г.
14. Кримінальний кодекс України
15. Кримінально-процесуальний кодекс України
16. Цивільний кодекс України
17. Кодекс законів про працю України