Основні сучасні концепції права

Вивчення концепцій права є специфічним напрямком наукової діяльності в галузі теорії держави та права, що обумовлено наявністю плюралізму у поглядах мислителів та вчених щодо виникнення, сутності, основних властивостей, призначення права та інших проблем праворозуміння.
Актуальність цих питань обумовлена розбудовою правової системи України, формуванням її правової доктрини, входженням до правового простору Європи та світу, сприйняттям вітчизняною юридичною наукою та практикою загальновизнаних принципів, норм та цінностей міжнародного права.
Під концепціями, як правило, розуміються різні форми вираження і фіксації юридичного наукового знання, що історично виникало і розвивалося, ті теоретичні ідеї, положення, конструкції, у яких знаходить своє концентроване вираження процес і результати пізнання права. Сучасна юридична наука знає багато концепцій права. До них зокрема відносять позитивістську, реалістичну, психологічну, соціологічну, відродженого природнього права та інші.
Суттєвою загальною рисою, що характеризує всі сучасні концепції права, є те, що вони заперечують нерозривний зв'язок між державою та правом як це було притаманне марксистсько-ленінській теорії держави та права. Аналізуючи роботи представників різних напрямків праворозуміння переконуєшся, що право в більшості випадків характеризується ними як явище відносно самостійне, яке існує автономно по відношенню до держави. Право найчастіше подається як особливе соціальне явище, яке породжено суспільством і яке повинно захищати саме його інтереси, а тому можна сказати, що воно стоїть над державою.
"Багатогранність" права також є загальною характерною рисою сучасних концепцій права. Право при цьому розчиняється в системі соціального регулювання і розглядається як система, що включає до себе справедливість, мораль, гуманізм, систему цінностей тощо, які певною мірою протиставляються закону, є його основою і критерієм правомірності.
На сьогодні існують десятки концепцій та сотні дефініцій права, і серед...

1. Алексеев С.С. Философия права.- М.: Норма, 1998.
2. Алексеев С.С. Право. Опыт комплексного исследования.- М.: СТАТУТ, 1999.
3. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения.- М.: Норма, 2001.
4. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США.-К.: УКРАЇНА, 1999
5. Гарольд Дж. Берман Западня традиция права: эпоха формирования.- М.: ИНФРА М-НОРМА, 1998.
6. Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія.-К.:Віра-Р,2001
7. Жан Карбонье Юридическая социология.-М.: Прогресс, 1986.
8. Конституція України.-К., 1996.
9. Кравченко В.В. Конституційне право України.-К.:Атіка,2002.
10. Копейчиков В.В., Колодій А.М. та інш. Теорія держави і права. Навчальний посібник.- К.: Юрінформ, 1995.
11. Малинова И.П. Юридическая герменевтика и правопонимание.-М., 1999.
12. Мальцев Г.В. Понимание права. Подходы и проблемы.-М., 1999.
13. Манов Г.Н. Теория права и государства. Учебник для студентов и аспирантов юридических вузов и факультетов.-М.: БЕК, 1995
14. Медведчук В. Сучасна українська ідея і питання державотворення.- К.:Україна,1997.
15. Нерсесянц В.С. Проблемы общей теории права и государства. Учебник для вузов.-М.: НОРМА, 2002
16. Нерсесянц В.С. История политических и правовых учений. Учебник для вузов.М.: НОРМА-ИНФРА, 1998.
17. Нерсесянц В.С. Философия права. Учебник для вузов.-М.: ИНФРА-НОРМА, 1997.
18. Нерсесянц В.С. Юриспруденция. Введение в курс общей теории права и государства.- М.: НОРМА, 1998.
19. Нерсесянц В.С.Общая теория права и государства. Учебник для вузов.- М.: НОРМА, 2000.
20. Рабинович П.М. Методологія правознавства: проблеми плюралізації//Вісник Академії правових наук України, 1995.
21. Селіванов В.М. Право і влада суверенної України. Методологічні аспекти.-К.: Видавничий дім „inЮРЕ”, 2002.