Особливості методики розслідування умисних вбивств

Серед багатьох проблем, що постають перед державою, юридичною наукою на сучасному етапі складних економічних та політичних перетворень особливе місце займає розробка питань, пов’язаних з охороною особи та забезпеченням дотримання прав і свобод громадян. У статті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя i здоров’я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини (ст. 27 Конституції України).
Побудова демократичної правової держави суттєво гальмується серйозним загостренням криміногенної обстановки, зростанням рівня злочинності.
Злочинність як соціальний феномен характеризує одну з граней життя суспільства, один з параметрів, що відображають стан життєдіяльності соціального організму на сучасному етапі історичного розвитку. Стан злочинності дозволяє продіагностувати протиріччя, диспропорції суспільного організму. Такі можливості з’являються при аналізі причин насильницької злочинності. Адже рівень насильницької злочинності, що виступає показником рівня цивілізованості суспільства, дозволяє оцінити ступінь ефективності існуючого у суспільстві соціального устрою, а також визначити рівень гуманності існуючої в суспільстві системи суспільних відносин .
На сьогоднішній день одним із найпоширеніших і безперечно найтяжчих злочинів являється умисне вбивство, яке зазіхає на найвищу соціальну цінність – життя людини.
Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи передбачає кримінальну відповідальність ( ст. 115 КК України) у тому числі при обтяжуючих обставинах.
Вбивство завжди було тяжким злочином проти особи. Насильство над особистістю як спосіб дії при зазіханні на життя людини є основним елементом цього злочину, тому запобігання, розкриття і розслідування вбивств являє собою одну з найбільш важливих задач...

1. Конституція України. — К., 1996.
2. Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990.
3. Кримінально-процесуальний кодекс україни. – К., 2003.
4. Инструкция "Об организации производства судебних експертиз в научно-исследовательских, судебно-зкспертных учреждениях Министерства юстиции УССР", утвержденная приказом Министра юстиции УССР от 30 мая 1988.
5. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М., 2000.
6. Криминалистика./ Под ред. В.А.Образцова. – М., 1997.
7. Криминалистика./ Под ред. И.Ф.Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.
8. Криминалистика./ Под ред. Т.А.Седовой, А.А.Эксархопуло. – Спб., 2001.
9. Криминалистика. / Под ред. Н.С. Полевого й Г.А. Самойлова,; —,М., 1963.
10. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Крылова. — Л., 1976.
11. Криминалистика социалистических стран / Под ред. В.Я. Колдина. — М., 1986.
12. Криминалистика / Под ред. Н.П. Яблокова, В.Я. Колдина. — М., 1990.
13. Карагодин В.Н. Криминалистическое значение данных о способе сокрытия преступления./ Правоведение, 1990, № 2.
14. Руководство для следователей./ Под ред. Н.А.Селиванова, В.А.Снеткова. – М., 1997.
15. Криминалистика./ Под ред. Т.А.Седовой, А.А.Эксархопуло. – Спб., 2001.
16. М.М. Михеєнко, В.П. Шибіко, А.Я. Дубинський. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. – Київ, „Юрінком Інтер”, 1997.
17. Криминалистика./ Под ред. Н.П.Яблокова. – М., 2001.
18. Криминалистика / За ред. Біленчука П.Д. – К., “Атіка”, 2001р
19. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Крылова. — Л., 1976.
20. Криминалистика./ Под ред. Т.А.Седовой, А.А.Эксархопуло. – Спб., 2001.
21. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. — М., 1994.
22. Криминалистика / Под ред. В.А. Образцова — М., 1995. Криминалистика / Под ред. Т.А. Седовой, А.А.Эксархопуло. — Санкт-Петер¬бург, 1995.
23. Криміналістика / За ред. В.Ю.Шепітька. — X, 1998.
24. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика.— Минск,1997.
25. Бахин В.П., Ищенко А.В. Вопросы криминалистики й судебных...