Перевищення влади або службових повноважень(ст. 365)

Злочини у сфері службової діяльності, як правило, майже не існують окремо, ізольовано від інших видів злочинної діяльності.
Найчастіше службові правопорушення є тим засобом, за допомогою якого службова особа вчинює інший, серйозніший і тяжчий злочин задля досягнення бажаного злочинного результату. Відомо безліч таких прикладів.
З використанням службового становища скоюються такі злочини, як державна зрада у формі шпигунства і розкрадання в особливо великих розмірах; порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності чи ставлення до релігії і передача або збирання з метою передачі їх іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам економічних, науково-технічних чи інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.
Важко назвати такий злочин, від відповідальності за який винний не намагався б ухилитися за допомогою хабара.
Злочини у сфері службової діяльності найчастіше відносяться до злочинів проти правосуддя і більшість з них є по суті спеціальним видом злочинів у сфері службової діяльності.
Та й організована злочинність не набрала б таких, що їх ми маємо сьогодні, масштабів і якостей, не мала б можливості успішно функціонувати, якби в її сферу не втягнулися службові особи.
Суспільна небезпека означених злочинів полягає ще й у тому, що при вчиненні більшості з них не тільки порушуються охоронювані законом суспільні відносини, блага та інтереси, а й формуються нові негативні антисуспільні відносини.
Конституція України (ст. 19) передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Від реалізації цього принципу значною мірою залежить правильне використання ресурсів держави, своєчасне вирішення соціальних питань, забезпечення реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Разом з тим посадові особи різних...

Нормативна база:
1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996. // - К. “Феміна” -1996, 64 с.;
2. Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. -К.: Юрінком Інтер, 2005. -478 с.
3. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних і цивільних справах. К., 1995 р.
4. Практика судів України в кримінальних справах. К., 1993 р.
5. Практика судів України у кримінальних справах. 1993-1995.- К., 1996.

Література:
6. Здравомыслов Б.В. Должностные преступления. М., 1975 г.
7. Коржанский Н.И. Квалификация следователем должностных преступлений. – Волгоград., 1986 г.
8. Коржанський М. Й. П’ять статей – сім помилок. // Юридичний вісник України. – 1996. - № 8.
9. Коржанський М.Й. Кримінальне право України. К., 2001 р.
10. Коржанський М.Й. Нариси кримінального права. К., 1999 р.
11. Коржанський М.Й. Словник кримінально-правових термінів. – К., 2000 р.
12. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. К., 2001 р.
13. Кримінальне право України в питаннях і відповідях: (Посібник для підготовки до іспитів)/ Нац. акад. внутр. справ України; Відп. ред. Я.Ю.Кондратьєв. -К.: Вид-во НАВСУ: Правові джерела, 1999. -195 с.
14. Кримінальне право України : Особлива частина/ За ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. -Х.: Право; К.: Юрінком Інтер, 2001. - 494 с.
15. Клименко В.А., Мельник Н.И. Уголовная ответственность за должностные преступления. – К, 1993 г.
16. Светлов А.Я. Борьба с должностными злоупотреблениями. – К, 1970 г.
17. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. К., 1998 р. С. 26-28.
18. Кримінальне право України : Практикум: Навч. посібник для студ. юридичн. вузів і фак. -К.: Юрінком Інтер, 2002. -526 с.
19. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і фак./ Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Юрид. фак.; Ред. П.С.Матишевський, С.С.Яценко, П.П.Андрущенко. -К.: Юрінком Інтер,...