Погашення та зняття судимості

У кримінальному законі поняття “ кримінальна відповідальність” не розкривається ,хоча вживається досить широко.У теорії кримінального права це поняття трактується по-різному. У загальному вигляді позиції криміналістів щодо змісту кримінальної відповідальності можна представити так :
- це обов’язок особи не вчиняти злочинів;
- це обов’язок особи відповідати згідно закону за вчинений злочин;
- реальний процес такої відповідальності.
В свою чергу кримінальна відповідальність поділяється на позитивну, дотримання законів та негативну або ретроспективну, яка полягає в обов’язку особи, яка вчинила діяння передбачене КК України, що містять склад злочину, перетерпіти заходи кримінально виховного характеру при дотриманні наданих їй законом прав. Негативна кримінальна відповідальність виникає із вчинення особою діяння, яке містить склад злочину, призначення її покарання судом за вчинене, відбуття цього покарання і завершується погашенням судимості.
В літературі визначень терміну “судимість” існує багато, наведемо для прикладу декілька: “Судимість- це особливе правове становище особи, яке виникає у зв’язку з постановленням судом обвинувального вироку та призначенням покарання і тягне певні несприятливі для засудженого наслідки, що виходять за межі покарання” , “Судимість- це правове становище особи, яке виникає внаслідок засудження її за вчинений злочин з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду і триває визначений законом термін, тягнучи при цьому несприятливі для засудженого кримінально-правові та загально-правові наслідки” . Як загальне можна сказати, що судимість — це передбачені за¬коном правові наслідки засудження, які тривають певний період і ви¬значають особливий правовий статус особи, яка має судимість.
При цьому слід зазначити, що поняття судимості можна розглядати у двох значеннях: як кримінально-правовий інститут( норми, що регламентують судимість вміщені в розділ 18 Загальної частини Кримінального Кодексу України) і як кримінально-правове...

1. Конституція України ,прийнята 28 червня 1996 року.
2. Кримінальний кодекс України, прийнятий 5 квітня 2001 року.
3. Кримінально – процесуальний кодекс України, станом на 1 вересня 2002 р.
4. ЗУ “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р.
5. ЗУ “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 р.
6. ЗУ “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 р.
7. ЗУ “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 р.
8. ЗУ “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 р.
9. ЗУ “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 р.
10. ЗУ “Про Центральну виборчу комісію” від 17 грудня 1997 р.
11. ЗУ “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” від 23 вересня 1997 р.
12. ЗУ “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р.
13. ЗУ “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р.
14. ЗУ “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб” від 4 березня 1998 р.
15. ЗУ “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р.
16. ЗУ “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 р
17. ЗУ “Про вибори народних депутатів України” від 18 жовтня 2001 р.
18. ЗУ “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 р. в редакції від 24 грудня 1993 р.
19. ЗУ “Про підприємництво” від 7 лютого 1991 р.
20. ЗУ “Про державну таємницю” від 21 січня 1994 р. в редакції від 21 вересня 1999 р.
21. ЗУ “Про громадянство України” від 18 січня 2001 р.
22. ЗУ “Про застосування амністії в Україні” від 1 жовтня 1996 р.
23. ЗУ “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 1 грудня 1994 р.
24. ЗУ “Про загальний військовий обов’язок і військову службу від 25 березня 1992 р. в редакції від 18 червня 1999 р.
25. Постанова Верховної Ради України “Про порядок введення в дію і застосування Закону “Про внесення змін і доповнень в деякі законодавчі акти України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” та ЗУ “Про заходи протидії...