«Корпоративні правовідносини в господарських товариствах»

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що господарські організації корпоративного типу, зокрема господарські товариства відіграють зростаючу роль як у світовій, так і в національній економіці та впливають на міжнародні відносини. Разом із тим недостатньо вивченими і врегульованими законодавством залишаються питання правовідносин всередині господарських товариств, питання корпоративного управління цими організаціями, корпоративних відносин тощо. Окремі норми, присвячені даній проблемі, містять Господарський та Цивільний кодекси України, Господарсько-процесуальний кодекс, ЗУ «Про господарські товариства» від 19.08.91р., «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р., «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 р., «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р., роз’яснення вищих судових органів.
Науково-теоретичну основу дослідження складають роботи вітчизняних і зарубіжних учених-юристів: Щербини В. С., Вінник О. М., Коссак В. М., Лукач І. В, Євтушевського В. А., Кібенко Е. Р., Смітюх А. В., Спасібо-Фатєєвої І. В., Глусь Н. С., Кравчук В. М., Харенко О. В. та ін.
Основними цілями нашого дослідження є:
- проаналізувати чинне законодавство, що регулює корпоративні правовідносини у господарських товариствах;
- дослідити та з’ясувати основні доктринальні підходи щодо визначення сутності корпоративних правовідносин у господарських товариствах в сучасній юридичній науці;
- сформулювати власні висновки та погляди на сутність корпоративних правовідносин у господарських товариствах;
- висловити думки щодо перспектив наукових досліджень та розвитку національного господарського законодавства з питань регулювання корпоративних правовідносин у господарських товариствах.
Як відомо, господарсько-правова концепція визначає господарські відносини у власному (спеціальному) розумінні, а саме: господарськими є відносини між господарюючими суб'єктами (підприємствами, підприємцями) та органами...

Таким чином, проаналізувавши чинне національне законодавство та праці відомих науковців, вважаємо, що корпоративні відносини за своєю правовою природою є особливим та специфічним різновидом господарських відносин, вони повинні регулюватися нормами господарського законодавства (передусім ГК України), підгалуззю якого власне і є корпоративне законодавство. На нашу думку, це обумовлено наступним: по-перше корпоративні відносини на сучасному етапі є, головним чином, предметом регулювання господарського права, їх легальне визначення міститься у ГК України; по-друге визнання корпоративних відносин господарськими відносинами стало додатковим аргументом на користь вилучення так званих корпоративних спорів із справ адміністративної юрисдикції і віднесення їх до відання господарських судів; по-третє учасниками даних відносин є специфічне коло суб’єктів, а саме це суб'єкти господарського права; по-четверте хоча корпоративні відносини не можна віднести до так званих організаційно-господарських відносин, проте вони водночас не є різновидом цивільно-правових відносин, адже у чистому вигляді є ні майновими, ні особистими немайновими; по-п’яте такі відносини досить часто врегульовуються локальними нормативно-правовими актами (статутами, засновницькими угодами) суб’єктів господарювання. Стосовно суб’єктивного складу корпоративних відносин, то, на нашу думку, не слід занадто розширювати їх коло та вважати корпоративними відносини, у яких хоча б один із учасників є засновником (учасником, акціонером) чи господарським товариством. Адже у такому випадку виникає ототожнення власне корпоративних відносин із іншими чисто цивільно-правовими, господарськими, адміністративними, фінансовими та іншими правовідносинами. Корпоративними, на нашу думку, повинні визнаватись особливе та більш вузьке коло відносин - лише ті відносини, учасниками яких як з однієї, так і з іншої сторони будуть вказані нами суб’єкти цих відносин. Тому на основі вище викладеного та взявши за основу визначення...