Конституційно-правові основи законодавчого процесу в Україні

Вступ

Серед багатьох чинників, що впливають на формування недосконалої системи законодавства України, безпосередньо визначальним є законодавчий процес, в якому виробляються правові основи національного законодавства – законодавчі акти. Саме законодавчий процес є концентрованим виявленням усіх інших факторів впливу (політичних, економічних, соціальних, національних, ідеологічних, культурних, міжнародних тощо), від яких залежить якість правотворення. Якщо у кінцевому підсумку вдосконалення законодавчої бази залежить від підвищення рівня усіх зазначених факторів, то законодавчий процес повинен відігравати при цьому узагальнюючу, орієнтуючу роль, оскільки щодо нього інші фактори мають значення передумов.
Вибір теми курсової роботи обумовлений її актуальністю, оскільки, існуючий підхід до нормотворчості та вдосконалення існуючого законодавства не відповідає потребам сьогодення. Це, зокрема, відбувається через недостатнє усвідомлення суб’єктами законотворення дійсних проблем законодавчого процесу як виявлення сутності даного явища в конкретно-існуючих умовах сучасної України. Досягти ж реального розуміння цих проблем можливо тільки шляхом наукового пізнання теоретичних основ законодавчого процесу, характеру та способів впливу даного процесу на формування законодавства та реалізацію цих основ на практиці. Лише цей шлях дозволить створити ряд заходів, необхідних для впорядкування законодавчого процесу в Україні, а також його послідовного реформування.
Окремі питання щодо законодавчого процесу в Україні досліджувалися такими науковцями як: Шаповал В.М., Бабкін В.Д., Фрицький О.Ф., Тацій В.Я., Денисов В.Н., Скакун О.Ф., Цвєтков В.В., Тодика Ю.М., Грошевий Ю.М., Авер’янов В.Б., Шемшученко Ю.С., Погорєлова З.О., Ющик О.І, Тихонова Є.А..
Об’єктом дослідження в роботі є суспільні відносини у сфері реалізації законодавчого процесу.
Предметом дослідження є минуле й чинне національне законодавство, законодавство Російської Федерації в розрізі порівняння законодавства цієї...

ВИСНОВКИ

Використовуючи положення даної роботи можна зробити наступні висновки за темою:

1. Законодавчий процес – це сукупність врегульованих законом правил, які встановлюють порядок реалізації законодавчої ініціативи у парламенті, включаючи ініціативу розробки законопроекту парламентом, розгляд та прийняття законів, підписання та введення їх в дію.
2. «Законодавчий процес» є поняттям самостійним і відмінним від понять: «законотворчий процес», «законотворчість» та «нормотворчість».
3. Наявність принципів законодавчого процесу як загальноправових, так й спеціальних дозволяє раціоналізувати законодавчий процес та підвищити його ефективність.
4. Законодавство є особливою формою втілення юридичного закону. Юридичні норми, в які втілюється юридичний закон, розподіляються у вигляді окремих фрагментів (нормативних положень) у різних нормативно-правових актах – законах держави та підзаконних нормативно-правових актах, що фігурують як різноманітні джерела права.
5. Доцільно прийняти окремий закон, який визначатиме порядок здійснення законодавчого процесу, а також , де чітко закріплюватимуться принципи законодавчого процесу.
6. Законодавчий процес України є відмінним від законодавчого процесу Російської Федерації, що в певних аспектах характеризує його позитивними рисами.
7. Коло суб’єктів законодавчої ініціативи є чітко визначеним Конституцією і не підлягає розширеному тлумаченню, але нашу думку, було б доцільним наділити правом законодавчої ініціативи комітети Верховної Ради та Верховний Суд України.
8. Участь Конституційного суду України у законодавчому процесі вбачається опосередкованою, оскільки Конституційний суд є учасником законотворчого процесу, до обсягу якого включається законодавчий процес.
9. Законопроект – це документ з текстом закону, що пропонується до прийняття законодавчим органом або на референдум.
10. Підготовка законопроекту включає декілька етапів, у тому числі проведення наукової експертизи, що гарантує ефективність та доцільність відповідного...