Поняття та види сукупності злочинів

24 серпня 1991 року Україна після багатовікових страждань нарешті здобула таку довгоочікувану, омріяну незалежність. Але не безхмарне життя незалежності, на яке ми всі сподівались, постало перед нами суворими злиднями, які відобразились в політичній, економічній та і, взагалі, в кризі самого нашого суспільства. До цих тяжких проблем приєдналася ще одна дуже важлива - значний зріст рівня злочинності. Хоча останніми роками ситуація дещо стабілізується завдяки проведенню великої ідеологічної роботи, підвищенню ефективності роботи правоохоронних органів, внаслідок чого досягнуті успіхи в справі боротьби із злочинністю, але рівень її залишається ще досить високим.
Значне місце серед усіх скоєних злочинів належить множинним злочинам, які проявляються у вигляді сукупності злочинів, повторності злочинів та рецедиву злочинів. Саме слово множина означає, що особою вчинене два або більше злочинних діянь, кожне з яких утворює ознаки самостійного складу злочину. Такі особи, які неодноразово ( два рази або більше) скоюють злочини, є підвищеною загрозою суспільству, оскільки проявляються небажання дотримуватись вимог кримінального закону. Неодноразовість злочинів з боку однієї і тієї ж особи свідчить про наявність стійкої злочинної установки у її поведінці, стійкої антисоціальної направленості. Певна категорія осіб, вчинюючи злочини, залучає до злочинної діяльності інших морально нестійких громадян, які ніколи не притягувались до відповідальності, часто з числа неповнолітніх. Тому це викликає особливу тривогу і проблема множини злочинів є актуальною не тільки для кримінального права, а й для всього нашого суспільства.
В своїй курсові роботі я хочу детально висвітлити один з видів множини злочинів сукупність злочинів. Тому метою моєї роботи є дослідження сукупності злочинів як види множини злочинів. Для досягнення мети роботи я хочу детально висвітлити та проаналізувати такі питання:
1. Поняття та суть сукупності злочинів;
2. Види сукупності злочинів ідеальна та реальна...

В слідчій практиці дуже часто зустрічаються випадки, коли однією особою вчинюється декілька (два і більше) злочинів. Важливе значення набувають питання правильної кваліфікації злочинних діянь і встановлення правових наслідків. В теорії кримінального права вирішенню цього питанню служить інститут множини злочинів, який складається з трьох невід’ємних частин: повторність, сукупність і рецидив злочинів. Саме в залежності від виду множини злочинів і визначається кваліфікація злочинного діяння по відповідним статтям.
В своїй курсовій роботі, досліджуючи один з видів множини злочинів, сукупність злочинів, я можу зробити висновок, що цей вид множини злочинів буде мати місце там, де:
1) особою вчинено два або більше одиночних, самостійних злочинів, тобто, які передбачені окремими кримінальними нормами, містить лише по одному складу злочину;
2) кожен з них передбачений самостійною статтею КК, тобто кваліфікується за однією, окремою статтею кримінального закону або за різними частинами однієї і тієї ж статті КК;
3) за кожен з вчинених злочинів особу не було засуджено. На відміну від інших видів множини злочинів, для сукупності злочинів це є обов’язкова умова. Саме за наявністю всіх цих підстав злочинне діяння буде кваліфікуватися за сукупністю злочинів.
Взагалі, також, як висновок, слід зазначити, що в порівнянні із старим Кримінальним кодексом, питання сукупності злочинів, як і всієї множини злочинів, значно вдосконалилось. В новому кодексі 2001 року з’явилась окрема стаття, яка так і називається „сукупність злочинів” (ст. 33 КК). В старому кодексі 1960 р. не те що такої статті не було, там ніде прямо не було зазначене саме поняття „сукупність злочинів”. Науковці лише зазначили, щ визначення поняття сукупність злочинів подано у ст. 42 КК 1960 р., де його охоплювало поняття „кілька злочинів”. До того ж у ст. 42 КК 1960 р. не було зазначено, що сукупність охоплює злочини, які передбачені окремими статтями. В Кримінальному кодексі 2001 р. зазначено, що сукупність...