Поняття та сутність права

Кожне суспільство є саморегулювальною системою. Це означає, що суспільство само забезпечує певний порядок у ньому, використовує для впливу на поведінку людей різні засоби регулювання (впорядкування) суспільних відносин.
До виникнення держави такими регуляторами були правила поведінки (норми) первісного, докласового суспільства, які мали форму родових і племінних звичаїв. Ці норми складалися в процесі життя суспільства, були обов’язковими лише для членів відповідного роду, племені, виражали їх спільні інтереси і тому виконувалися добровільно. В разі їх невиконання до порушників застосовувалися заходи громадського впливу, аж до вигнання з роду (племені).
З винекненням держави і зозшаруванням суспільства родові звичаї вже не могли підтримувати порядок у суспільстві, оскільки були вже неспроможні узгоджувати інтереси різних груп населення.
За таких умов виникла об’єктивна суспільна потреба у новому типі регудяторів повдінки людей—юридичних (правових) правилах, або нормах права. Їх основна відмінність від норм (правил) первісного суспільства—тісний зв’язок з державою. Отже, право зароджуалося і розвивалося разом із державою як основний регулятор суспільних відносин у ній, спосіб надання державній волі, яка виражається в законак та інших нормативних актах, обов’язкового характеру.
Держава і право відіграють важливу роль у підтриманні і зміцненні цілісності суспільства та його розвитку. Право належить до суспільних норм, тобто таких, які регулюють відносини між людьми.
Щоб розкрити поняття “права” потрібно встановити, що означає цей термін, звідки він бере свій початок. У “Повісті времених літ” літописець написав, що до літа 869 варяги і хозари брали дпнину із слов’янських та інших племен, які проживали на території Київської Русі. В цей рік вигнали варягів за море, не було серед них правди, і став рід на рід, і була між ними усобиця, і почали воювати самі з собою. І після цього сказали вони собі: “Поищем себе князя, который владец бы нами и судил по праву”. Таким...

1. Конституція України. – Київ: Преса України, 1997 р.
2. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-хт. Т.1. – Москва: Юридическая литература, 1981 р.
3. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-хт. Т.2. – Москва: Юридическая литература, 1981 р.
4. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Шкарлупа В.К.. Основи держави та права: Навчальний посібник. – Київ: Паливода А.В., 2002
5. Загальна теорія держави та права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищіх навчальних закладів]/ М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, А.Л. Рогачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002.
6. Колодій А.М., Копейчиков В.В. та ін., Теорія держави і права. – Київ: Юрінформ, 1995 р.
7. Котюк В.О. Основи держави і права: Навчальний посібник; для студентів юридичних вузів і факультетів. – Київ: Вентурі, 1995.
8. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навчальний посібник./
А.Ю. Олійник, С.Д. Гусарєв, О.Л. Слюсаренко – Київ: Юрінком Інтер,
2001.
9. Основи держави та права: Навчальний посібник/ С.Д. Гусарєв, Р.А.
Калюжний, М.А. Колодій та ін.: За ред А.М. Колодія і А.Ю. Олійника – К.: Либідь, 1997.
10. Проблемы теории государства и права: Учебник/ Под ред. С.С.
Алексеева. – Москва: Юридическая литература, 1987.
11. Теорія держави і права (опорні конспекти). Навчальний посібник для
студентів вищих навчальних закладів./ Автор-упорядник Кравчук М.В. – Київ: Атака, 2001.
12. Теория государства и права. Учебик. Издание 2-е перероботаное и
дополненое: Под ред. Е.Л. Тюлина. Лененград, 1987.