*
*


CAPTCHA Image   Reload Image
X

Злочини проти волі, честі та гідності особи

курсовые работы, Уголовное право

Объем работы: 34 стр.

Год сдачи: 2010

Стоимость: 800 руб.

Просмотров: 695

 

Не подходит работа?
Узнай цену на написание.

Оглавление
Введение
Содержание
Заключение
Заказать работу
ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ
1.1. Поняття честі та гідності особи......................................................................6
1.2. Види злочинів, що посягають на волю, честь та гідність особи.................8
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ
2.1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини................................11
2.2. Захоплення заручників...................................................................................16
2.3. Підміна дитини...............................................................................................18
2.4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини........20
2.5. Експлуатація дітей..........................................................................................28
2.6. Незаконне поміщення в психіатричний заклад...........................................30
ВИСНОВКИ...........................................................................................................33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................34
Актуальність теми дослідження: всі злочини, передбачені третім розділом Особливої частини КК, своїм основним безпосереднім об’єктом мають волю, честь та гідність особи [8, с. 79]. Права на свободу, на повагу до гідності та честі, гарантовані Конституцією, Цивільним кодексом України, є особистими немайновими правами особи, що забезпечують: 1) природне існування фізичної особи (право на свободу) [17, с. 102] та 2) її соціальне буття (право на повагу до гідності та честі) [17, с. 105].

Проблема особистих немайнових прав посідає в сучасній науці одне із най-важливіших місць. Реальне забезпечення прав людини є ознакою розвинутої правової держави, результатом побудови демократичних відносин. Повага до кожної людини як до особистості повинна стати нормою повсякденного життя в Україні. Кожна фізична особа має бути єдиною цінністю первісного порядку, відносно якої визначаються і всі інші цінності. Законодавче закріплення загаль-них положень про особисті немайнові права у гл. 20 ЦК України [17] слід розуміти як новий етап у забезпеченні всебічного розвитку особистості, охорони її життя, свободи, честі, гідності, безпеки та недоторканності.
Права людини становлять абсолютну цінність. У будь-якому суспільстві вони є важливим інститутом, за допомогою якого регулюється правовий статус особи, визначаються способи і засоби впливу на неї, межі вторгнення в її особи-сту сферу, встановлюються юридичні гарантії реалізації та захисту її прав і сво-бод. Основні права і свободи фізичної особи належать їй від народження і є не-від'ємними, тому їх забезпечення – одна із найважливіших функцій держави [4, ст. 3].
Проблема прав людини в усі часи була важливою складовою розвитку сус-пільства, набуваючи характерних для різних епох філософських, релігійних або етичних елементів. Найбільшого розвитку концепція особистих немайнових прав людини досягла у другій половині XX століття. Саме у цей час дана проблема набула значення міжнародного рівня і це знайшло своє відображення у багатьох міжнародних правових документах (наприклад: Загальна Декларація прав лю-дини (10 грудня 1948 р.) [2]; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (16 грудня 1966 р.) [11]; Міжнародний пакт про громадянські та полі¬тичні права та факультативні протоколи до нього (16 грудня 1966 р.) [10]; Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (4 листопада 1950 р.) [1] та ряд інших).
На підставі викладеного вище матеріалу можна стверджувати, що мету, поставлену перед даною роботою, було досягнуто, що дозволило нам дійти наступних висновків:
1) Основним безпосереднім об’єктом злочинів, передбачених третім розділом Особливої частини КК є воля, честь та гідність особи. Додатковими факультативними об’єктами злочинів, передбачених статтями 146-151 КК, можуть бути життя, здоров’я, громадська безпека, власність, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, право на сім’ю.
2) Розташування вказаної групи злочинів в третьому розділі Особливої частини КК, одразу після Розділу ІІ, присвяченому кримінально-правовій охороні життя та здоров’я особи, свідчить про дотримання законодавцем конституційного положення про те, що честь і гідність особи, як і її життя та здоров’я, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
3) Доцільним було б усунути логічну помилку законодавця, закріплену в диспозиції ч. 1 ст. 149 КК „Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини”, оскільки за законом усиновлення здійснюється лише щодо неповнолітньої людини, то продаж (інша передача) її з метою усиновлення в комерційних цілях не може кваліфікуватися за ч. 1, а тільки за ч. 2 ст. 149.

После офорления заказа Вам будут доступны содержание, введение, список литературы*
*- если автор дал согласие и выложил это описание.

Работу высылаем в течении суток после поступления денег на счет
ФИО*


E-mail для получения работы *


Телефон


ICQ


Дополнительная информация, вопросы, комментарии:



CAPTCHA Image
Сусловиямиприбретения работы согласен.

 
Добавить страницу в закладки
Отправить ссылку другу