Значення доведення в юридичній практиці

Правильне мислення характеризується чіткою визначеністю,послідовністю неодмінною умовою його є несуперечливість ідоказовість.Логічною основою необхідності доказового мислення е закон достатньої підстави, який не лише
дозволяє, а й змушує людину сумніватися в істинності пропонованих їй думок.
Згідно з цим законом, достовірними можна вважати лише обґрунтовані,
доведені думки, істинність яких встановлена.
Про необхідність доказового мислення свідчить практика. У наш час дока-
зовість мислення набуває якісно нового значення. Це пояснюється потребою
викорінення виробленої впродовж десятиліть звички вірити «на слово» так
званим класикам, поширенням різноманітних марновірств. До того ж у деяких
галузях виробництва (ядерне, хімічне) надзвичайно небезпечно використо-
вувати недостовірні знання, ігнорувати найменші можливості збою техніки.

Поняття «доведення» використовується в широкому і вузькому значеннях.
У широкому значенні під доведенням розуміють як власне доведення, так і
спростування (будуючи спростування, оппонент змушений доводити, наводити
доводи, аргументи).
Але не достатньо мати неспростовні думки, потрібно продемонструвати
їх істинність, доцільність, відстояти їх. Саме цій меті служить доведення.

Будьяке судження, висловлене про щонебудь, є або істиннимабо хибним. Тому воно може бути прийняте за істину тільки після того, як ми переконаємось у його істинності.
В істинності деяких положень можна переконатися шляхом безпосеред-
нього співставлення їх із дійсністю, за допомогою органів почуття, у процесі
практичної діяльності.
Але переконатися в істинності того чи іншого положення безпосередньо
не завжди можна. Так, істинності суджень про факти, що мали місце раніше,
може бути встановлена і перевірена лише опосередковано, логічно, оскільки під
час пізнання таких фактів вони вже не існують в дійсності і тому не можуть
бути сприйняті безпосередньо. Істинність подібних суджень установлюється
і перевіряється не безпосередньо, а опосередковано, за допомогою умовиводів
і логічних доказів.
Доведення це процес думки, що полягає в обґрунтуванні істинності якогось
положення за допомогою інших положень, істинність котрих установлена
раніше.
Техніка доведення – головна зброя юриста, тому що в усіх юридичних сферах значна увага приділяється юридичним нормам, що регламентують процес доведення, характер доведень, джерел і способів їхнього отримання, їхньої оцінки з позицій юридичної відповідності та припустимості.