Юридична відповідальність у конституційному праві Україні

Право завжди пов'язане з суспільним життям людини. Лю¬дина є носієм і основним споживачем його приписів (норм), а її інтереси і потреби - джерелом змісту правил поведінки людей в суспільстві. Право забезпечує загальний порядок, що проявляється в суспільній поведінці людей, установ, органі¬зацій і держави. Право проявляє себе як загальний - обов'яз¬ковий порядок, що панує над волею кожної людини. Пра¬вове регулювання – це проголошення державою вимог до лю¬дини в формі правових приписів, з одного боку, та виконання особою цих вимог (правових обов'язків) - з другого. Право - це специфічна форма регулювання поведінки лю¬дей, сукупність правил поведінки (норм), встановлених або санкціонованих державною владою, що виражають інтереси, потреби та надії переважної більшості громадян, що ство¬рили державу з метою захисту їх прав, свобод і власнос¬ті, стабілізації суспільних відносин, встановлення цивілізо¬ваного правового порядку в країні, зміцнення і розвитку держави.

Сучасне суспільство надало людині широкі права і свободи, до використання яких необхідно підходити відповідально. Можливості людини в сучасному суспільстві набагато зросли. Говорячи про особливості права, що відрізняють їх від ін¬ших соціальних норм, треба звернути увагу на винятково ва¬жливе значення правових обов'язків. У співвідношенні між правами та обов'язками (з прав та обов'язків головно складається право) провідне місце посідають обов'язки, оскіль¬ки від рівня виконання обов'язків залежить рівень прав. Адже права однієї особи залежать від виконання обов'язків іншою особою. Наприклад, право громадян на освіту зале¬жить від виконання державою свого обов'язку щодо органі¬зації освіти в країні: будівництва шкіл, підготовки вчите¬лів, забезпечення навчання в школах підручниками, облад¬нанням тощо. Якщо держава нічого не зробить у цій галузі, не виконає свого юридичного обов'язку перед народом, то право громадян на освіту не буде ними реалізоване. Основний соціальний обов’язок людини – це необхідність певної її поведінки, об’єктивно зумовленої конкретно-історичними потребами існування інших людей, націй, народу, його соціальних груп і всього людства. Але чим більше людині дається, тим більше з неї і питають. Ми живемо у світі, де кожний залежить від усіх, а усі від кожного. У цих умовах безвідповідальна поведінка є соціаль¬ним злом. Наприклад, безвідповідальне ставлення робітника до своїх обов'язків спричиняє вироблення неякісної продук¬ції, незадоволення потреб громадян. У результаті безвід¬повідального ставлення учня до навчання з нього виросте неосвічена, некорисна для суспільства людина. Навіть за жартівливе пустування доводиться інколи «розраховуватися» з державою, нести законну, тобто юридичну відповідальність.

Отже, конституційно-правова відповідальність – передбачений нормами конституційного права специфічний обов’язок суб’єктів конституційного права переносити особисті чи матеріальні незгоди за скоєне правопорушення, який виступає як засіб забезпечення норм конституційного права, часто має чітко виражений політичний характер, реалізує інтереси особливого кола суб’єктів через спеціальний механізм реалізації та втілення в життя; має цілу низку санкцій.
Існують різні критерії класифікації конституційно-правової відповідальності. найбільш поширені:
За формою реалізації конституційно-правова відповідальність поділяється на: пряму (безпосередню) – передбачену безпосередньо нормами конституційного права, та непряму (опосередковану) – передбачену нормами інших галузей права.
Конституційно-правову відповідальність можна також класифікувати за суб’єктами.
Суб’єктами конституційно-правова відповідальності можуть бути:
- держава. Такий висновок випливає із аналізу ч.2 ст. 3. Конституції, в якій сказано, що “держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави”, тому невиконання взятих на себе державою зобов’язань повинно тягти за собою конституційно-правову відповідальність.
- органи державної влади
- органи місцевого самоврядування
- громадські об’єднання: політичні партії і громадські організації
- посадові особи – депутати
- фізичні особи: громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства
Згідно з таким поділом суб’єктів можна розробити структуру законопроекту за принципом: кожному суб’єкту відповідає розділ з такою ж назвою. (напр. “Відповідальність Держави”, “Відповідальність вищих органів державної влади”, “Відповідальність посадових осіб” тощо.)
Згадавши суб’єкт конституційно-правової відповідальності, логічно було б згадати об’єкт і об’єктивну сторону конституційно-правової відповідальності.
Об'єктом конституційно-правової відповідальності є відносини, що...