Види та способи набуття права власності

Поняття права власності у сучасній цивілістиці визначають також шляхом переліку та опису сутності правоможностей власника, сукупність яких становить зміст правовідносин власності. Хоча таке бачення було нетиповим для римської юриспруденції, слід враховувати і цей підхід, оскільки це дає можливість перекинути своєрідний місток між класич¬ним римським і сучасним правом.
Право власності на певну річ може виникнути у конкрет¬ної особи по-різному: особа зробила річ самостійно, придба¬ла шляхом купівлі-продажу, освоїла землю, яка до цього ча¬су ніким не оброблялась і нікому не належала, саме тому виділяються різні способи набуття права власності в римському праві. Також у даній роботі будуть розглядатися види права власності.

Висновки
Творчий розвиток римського цивільного права в цілому в класичний період й особливо права приватної власності привело до ряду важливих наслідків. Поступове згладжування розходжень цивільного права й права народів, відмова від формальної манципації, визнання простої традиції при відчуженні земель й іншого майна, а також скасування інших формальностей обороту привели до руйнування дуалізму між квіритскою і бонітарною власністю. Розходження між цими видами власності були скасовані. Зростання потреб Римської держави в коштах зажадало поширення спеціального податку й на італійскі землі. Крім того, була встановлена єдина форма публічної реєстрації угод із приводу земель на всій території Рима. Все це привело до усунення правових розходжень між італійськими й провінційними землями.
Таким чином, розходження в правовому режимі різних видів власності в епоху Юстиніана повністю зникли. Замість було вироблено єдине поняття приватної власності - domіnіum ex jure prіvatum. Характерними ознаками права приватної власності стала її приналежність приватним особам (фізична і юридичним) і безмежна можливість витягу нетрудового доходу за допомогою невтримної експлуатації рабів і нижчих шарів вільного населення.