Метод трудового права України в умовах формування ринкових відносин

Метод правового регулювання — це спосіб впливу держави на суспільні відносини, який здійснюється за допомогою юридич¬них засобів, прийомів, їх сполучень.
Первинними методами визнаються такі:
1) централізоване, імперативне регулювання (метод субординації), за якого регулю¬вання зверху донизу здійснюється на владно-імперативних за¬садах;
2) децентралізоване, диспозитивне регулювання (метод координації), за якого правове регулювання визначається пере¬важно знизу, на його хід і процес впливає активність учасників суспільних відносин, що регулюються певною галуззю права. Ці методи виступають у різних варіаціях, сполученнях, як правило, з перевагою одного з них. У найбільш чистому вигляді такі первинні методи виявляються у публічному праві (центра-лізоване регулювання — метод субординації) і в приватному, насамперед у цивільному, праві (децентралізоване регулювання — метод координації). За допомогою методу правового регулювання держава здійснює переведення суспільних відносин у правовідносини, визначаю¬чи коло суб'єктів таких правовідносин; встановлює їхній право¬вий статус — суб'єктивні права та обов'язки, гарантії; визнає під¬стави виникнення прав та обов'язків; ступінь конкретності прав та обов'язків; встановлює процедури здійснення прав та обов'яз¬ків; визначає види санкцій за порушення встановлених правил.
На думку В.С. Нерсесянса, "метод галузевого правового регулю-вання (метод галузі права) — це сукупність заходів, способів і форм вираження специфічних регулятивних властивостей і функцій, притаманних нормам даної галузі"
За висновками теоретиків метод регулювання суспільних відносин можна визначити, схарактеризувавши такі елементи:
1) порядок виникнення, зміни і припинення правовідносин;
2) загальне юридичне становище учасників правовідносин;
3) характер встановлення прав і обов'язків;
4) засоби забезпечення виконання обов'язків (санкції).
Застосовуючи ці теоретичні засади можна проаналізувати й метод такої галузі права, як трудове право. При...

1. Кодекс Законів про Працю.
2. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Х.: Фірма «Консум», 1998.
3. Трудове право України: Курс лекцій. // Під. Ред. П.Д. Пилипенка. – Львів: Вид-во “Вільна Україна”, 1996.
4. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. — 4-те вид., стер. — К.: Вікар, 2006. — 725 с.