“Конфлікт, його суть, види, функції.”

2.2.Конфлікт у взаємодії “вчитель-учень” і “вчитель-батьки”.
Важливою проблемою у школі є конфлікт “вчитель-учень” і “вчитель-батьки”. Часто можна почути з боку вчителя - звинувачення в адресу „неслухняних” учнів і їх „байдужих” батьків, а з боку батьків і учнів – „некомпетентних”, „несправедливих” вчителів.
Для початку ми розглянемо конфлікт між вчителем і учнем.
Суб'єктивними умовами підвищеної конфліктності педагога є його індивідуально-психологічні особливості, психологічний клімат у сім'ї, взаємини з оточуючими, індивідуальний стиль поведінки, загальні умови школи тощо. До найпоширеніших причин виникнення педагогічних конфліктів у взаємодії “вчитель — учень”, “вчитель — учні” належать:
— нездатність учителя прогнозувати на уроці поведінку учнів. Несподіваність їх вчинків часто порушує запланований перебіг уроку, викликає в учителя роздратування та прагнення будь-якими засобами подолати конфлікт. А обмеженість інформації про причини того, що трапилось, ускладнює вибір оптимальної поведінки, засобів впливу на клас;
— намагання вчителя будь-якими засобами зберегти свій соціальний статус за рахунок зниження статусу учня. Вчитель вживає вирази низького стилю (“розвісив вуха”, “роззявив рота”, “вештаєшся”, “Що ти верзеш?”). Це порушує принципи взаємодії, доводить ситуацію до конфлікту;
— оцінювання вчителем не окремого вчинку учня, а його особистості (“роззява”, “дурень”, “нахаба”). Це визначає ставлення до учня інших вчителів та свідків (особливо у початковій школі);
— суб'єктивізм учителя у сприйнятті вчинку учня, недостатня інформованість про його мотиви;
— намагання суворо покарати учня, мотивуючи це тим, що зайва суворість не завадить;

У повсякденному житті ми часто стикаємося з таким явищем як конфлікт, суперечка. Якщо ми є учасниками конфлікту, то намагаємося вирішити його виходячи з тих знань і спостережень , які ми набули в процесі життя. Але часто цього не достатньо і конфлікт розв’язується не так, як ми планували і бажали.
Проблема дослідження, а саме конфлікт між вчителем і учнем та вчителем і батьками учня, є актуальною в наш час не лише для педагогів, батьків ,учнів, а й для всього нинішнього суспільства. Адже сім’я і школа – це осередки, де формується особистість дитини, громадянина України. І від того, яка атмосфера в них пануватиме, які проблеми існуватимуть або вирішуватимуться та ін. залежатиме, якою буде наша держава і українська нація в цілому.
Історія переконливо довела, що необдумане керування конфліктами зазвичай приводить до значних негативних наслідків, яких можна було б уникнути. Конструктивне регулювання конфліктних ситуацій може бути забезпечене за рахунок використання наукових знань, профілактики конфліктів і особливо освіти.
Але не слід забувати, що і в самій системі освіти нашої держави, існує безліч суперечностей і конфліктів, які потребують вирішення.
Основні суперечності, конфлікти в освіті виникають довкола проблеми, чого навчати і як навчати. Головним замовником у цьому процесі, як відомо, є суспільство, а виконавцем — система освіти і виховання. Тому на макрорівні суперечності і конфлікти виникають між системою освіти і суспільством; на мезорівні (середньому) — між адміністрацією освітніх закладів і вчителями (викладачами), адміністрацією і батьками; адміністрацією та учнями (студентами); на мікрорівні (нижньому) — у системах “учитель (викладач) — учень (студент)”, “батько (мати) — учень (студент)”. Усі ці конфлікти є вертикальними.
Крім вертикальних, на кожному рівні системи освіти наявні і горизонтальні конфлікти.
Наприклад, на макрорівні можуть виникати суперечності і конфлікти стосовно політики держави у сфері освіти, виховання; між більшістю громадян...

В процесі нашого дослідження ми дійшли наступних висновків:
- Конфлікт - протиріччя чи незгода між людьми, який розв’язується різними способами емоційного вияву, виконує певні функції, роль і характер яких залежать від результату розв’язання конфлікту.
- Конфлікти мають безліч видів, виконують певні функції і відіграють особливу роль в стосунках людей, колективу тощо. З цього слідує, що конфлікт має свою структуру і динаміку розвитку.
- Розглянувши поняття „конфлікт” , його функції, види, структуру, динаміку ми можемо стверджувати, що :
- конфліктувати може будь-яка людина з метою захисту своїх поглядів, ідей, думок, прав, а також з причини емоційної нестабільності, бажання захиститися від зовнішніх негараздів;
- конфлікт має суспільне і особисте значення, відіграє позитивну ,а частіше негативну роль відповідно до функцій, які виконує;
- конфлікт класифікується на певні види, відповідно до ознак і причини конфлікту;
- конфлікт має свою структуру – внутрішню і зовнішню, яка вказує на те, що учасниками конфлікту є дві і більше особистості( група, колектив, організація), які по-різному сприймають світ та події, що у ньому відбуваються;