Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Порядок придбання та використання торгових патентів

РОЗДІЛ 1. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
1.1. Платники збору

Платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:
а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;
б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;
в) фізичні особи-підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;
г) фізичні особи-підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
ґ) фізичні особи-підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
д) суб’єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах “Українського товариства сліпих”, “Українського товариства глухих”, а також фізичними особами-інвалідами,...

Податковий кодекс України як єдиний консолідований нормативно-правовий акт надасть можливість запобігти штучній податковій збитковості суб'єктів господарювання. Створення єдиних справедливих підходів та прозорих правил нарахування та сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, забезпечить сталість податкового законодавства в державі. Аналітика дозволила дійти висновку, що у деяких розвинених країнах світу фіскальна політика набуває іншого характеру. Зокрема, в Італії запроваджується податок на банки й мінімальні ціни на сигарети. Португалія на 2,5 % підвищує ставку податку на прибуток підприємств, на 1 % – ПДВ, на 1,5 % – податку з доходів фізичних осіб. У Великій Британії ставка ПДВ підвищується з 15 до 20 %, податку на приріст капітальної вартості з 18 до 28 %, планується також запровадити податок на банки [3]. Крім того у багатьох країнах доходи державного бюджету поповняться за рахунок приватизації, тобто в частині логіки боротьби із кризою в Європі, на відміну від України, збільшиться податкове навантаження і зменшиться соціальний захист, тривають пошуки дохідно-витратного балансу фінансового стану держав. Згідно Податкового кодексу України, який прийнято 2 грудня 2010 року, зміни в загальнодержавних податках та зборах відбулися наступним чином:
- скасовано такі податки та збори: податок на промисел, збір за геологорозвідувальні роботи, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за обов’язкове державне пенсійне страхування, збір до Державного інноваційного фонду, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, збір за проведення гастрольних заходів, збір за соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, збір за обов’язкове соціальне страхування, державне мито;
- введено заміну наступних податків та зборів: рентних платежів – на...

Патентування деяких видів діяльності належить до розряду питань, які Податковий кодекс зачепив не дуже, і, навіть більше того, деякі положення дослівно перенесено із раніше чинного законодавства.
Отже, справляння збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності регулюється ст. 267 ПКУ. Згідно з п.п. 14.1.68 він є сумою коштів, яка сплачується за придбання та використання торгового патенту. Отже, збір є нічим іншим як заміною плати за торгові патенти, що раніше справлялася відповідно до Закону про патентування, тому аналіз збору здійснюватиметься на підставі цього висновку.
Як свідчить п.п. 10.2.1 ПКУ, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності віднесено до складу місцевих зборів, тоді як плата за патенти прирівнювалася до загальнодержавних податків і зборів (п.п. 18 п. 1 ст. 14 Закону № 1251).
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності почав справлятися з 01.01.2011 р., що випливає зі ст. 1 Прикінцевих положень ПКУ. У цей момент припинив свою дію Закон про патентування.
Торгові патенти, строк яких не закінчився на момент набуття чинності ПКУ, підлягають поверненню до органів податкової служби за місцем їх придбання у тримісячний строк (але не пізніше закінчення строку їх дії). При цьому податківці зазначають, що з 1 січня 2011 року платникам збору видаватимуться наразі чинні бланки патентів (аж до введення в дію нових бланків) з додатковим записом на них «Торговий патент підлягає поверненню» (лист ДПАУ від 14.12.2010 р. № 27640/7/15-0117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 103, с. 8).
Також варто зауважити: якщо особа вже здійснила оплату вартості торгового патенту до 1 січня 2011 року, то податківці говорять, що його вартість за перший місяць/квартал 2011 року перегляду не підлягає, і при цьому: якщо провадилася передоплата за весь період дії торгового патенту, то така оплата не підлягає перегляду, що випливає з норм Закону про патентування.