1.Етичні правила взаємовідносин адвоката з клієнтом 2.Представництво в суді касаційної інстанції у господарському судочинстві

Етичні аспекти професійного правозаступництва в Україні висвітлювалися у працях Т.В. Варфоломеєвої, Ю.М. Грошевого, О.Л. Жуковської, Я.П. Зейкана, В.В. Леоненка, С.М. Логінової, І.Є. Марочкіна, В.В. Медведчука, М.М. Михеєнка, О.О. Ніколаєва, В.Д. Нора, О.Д. Святоцького, С.С. Сливки, П.В. Хотенця, Н.І. Чвьорткіна, О.Г. Яновської та інших вчених.
Проблеми теорії та практики адвокатської діяльності досліджували такі російське вчени, як О.Д. Бойков, Д.П. Ватман, В.Д. Гольдінер, П.С. Елькінд, З.З. Зінатуллін, М.П. Кан, Л.Д. Кокорев, Д.П. Котов, Ю.Ф. Лубшев, М.П. Некрасова, І.Д. Перлов, І.Л. Петрухін, Г.М. Резнік, В.М. Савицький, Ю.І. Стецовський, Л.О. Стешенко, М.С. Строгович, О.Л. Ципкін, Г.М. Шамба та інші.
Згідно Закону України «Про адвокатуру» адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Ідеї необхідності оформлення етичного підґрунтя адвокатської професії прозвучали ще на установчому з’їзді Спілки адвокатів України і знайшли відображення в її Статуті, прийнятому делегатами цього з'їзду 29 вересня 1990 р. Серед завдань Спілки було передбачено "розробляти і поширювати норми адвокатської етики".
В 1995р. на розширеному засіданні Правління САУ була створена робоча комісія з розробки Правил адвокатської етики з числа знаних адвокатів з різних регіонів України (Л. Ізовітова, С. Сафулько, Й. Бронз, О. Нечипоренко, В. Міщенко, Т. Тиханська, В.Маслов, Ю. Полонський, Т. Логойда, В. Коворотний та ін.).
В 1995-1996рр. під керівництвом віце-президента Спілки – О.Л.Жуковської робочою групою САУ була проведена величезна робота по узагальненню вітчизняних етичних традицій адвокатури, актів, що регулюють поведінку адвокатів в інших країнах, міжнародних етичних стандартів адвокатури та був вироблений робочий проект Кодексу (Правил)...

Надійний захист прав людини - вищий критерій оцінки діяльності всіх інститутів держави, що складають систему правоохоронних і правозахисних органів. Ратифікувавши Європейську конвенцію про захист прав людини та основних свобод (1950 p.), Україна взяла на себе зобов'язання забезпечити кожному, чиї права порушені, ефективні засоби правового захисту (ст. 13).
У юридичному механізмі захисту прав людини особливе місце посідає адвокатура, головною соціальною місією якої є захист прав людини. Рівень розвитку адвокатури є одним із індикаторів демократичності суспільства, одна з ознак стану захищеності прав людини.
Конституція України (ст. 39) покладає надання правової допомоги громадянам та юридичним особам на адвокатуру. Реалізація конституційних норм вимагає принципово нового підходу до оцінки соціальної цінності адвокатури, вироблення критеріїв ефективності її діяльності щодо забезпечення прав людини, що нерозривно пов'язано з підвищенням престижу адвокатської професії. Все це актуалізує проблему застосування моральних основ адвокатської діяльності.
Завданням цієї роботи є дослідження кожного питання. Метою даної праці є повне розкриття і освоєння матеріалу.

Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України і статутами адвокатських об'єднань.
Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.
Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.
При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках.