Аналіз виробництва цукрових буряків в господарствах Зачепилівського району Харківської області

Необхідність укріплення та подальшого розвитку виробництва цукрових буряків очевидна. Нажаль ще далеко не усюди дотримуються технології вирощування цієї культури: іноді допускається посів низькоякісного насіння з порушенням оптимальних строків посіву, виявляється неорганізованість у зборі врожаю.
Цукрові буряки в Україні є найважливішою технічною культурою. Це єдине джерело сировини для цукрової промисловості в нашій країні. Коренеплоди цукрових буряків містять до 18,5 % цукру. Цукрові буряки є також цінною кормовою культурою. В результаті їх вирощування одержують: гичку, при переробці коренеплодів – жом і кормову патоку.
При урожайності цукрових буряків 350 ц/га, вихід цукру з 10 га посіву становить 52,5 ц (при цуккристості 15 %), збір кормів у гичці – понад 23 ц к.о, вихід жому – 280 ц, або 33 ц к.о, кормової патоки – 16 ц.
Отже, при вирощуванні цукрових буряків, крім цукру, одержують 72 к.о, враховуючи поживність гички і продуктів переробки коренеплодів. Взагалі буряківництво – трудо - і матеріаломістка галузь рослинництва. Затрати праці на 1 га посіву цукрових буряків у 6 - 8 разів, а матеріально – грошових витрат у 4 – 5 раз більші, ніж на 1 га зернових культур. Вирощування цукрових буряків підвищує культуру землеробства, вони є кращім попередником у сівозміні для яри зернових культур.
Цукрові буряки дуже поширена культура. В Україні її вирощують понад 19 областей. Виробництво розміщено переважно в господарствах лісостепової зони, де одержують майже 2/3 валового збору цукрових буряків.
Виробництво цукрових буряків і цукру має особливо велике значення для розвитку економіки України. Цукор є важливим експортним продуктом, що користується великим попитом на світовому ринку.

У свою чергу, посівні площі окремих груп культур поді¬ляють на озимі та ярі, а ярі, крім того, - на культури ранньої і пізньої сівби; за способом посіву — на суцільні і про¬сапні, безпокривні (на самостійній площі) і підпокривні (підсіяні під основну культуру). За кінцевим використанням продукції посівні площі поділяють на посіви насіннєвих, фуражних і товарних культур. В посівних площах зернових і зернобобових куль¬тур залежно від характеру використання виділяють посіви хлібних культур (пшениця, жито), круп'яних (просо, греч¬ка, рис), зернофуражних (ячмінь, овес, кукурудза), зерно¬бобових (горох, вика, ква-соля).
Крім основних посівів розрізняють міжрядні (ущіль¬нені), повторні (пожнивні) і проміжні посіви.
Засіяною називають площу, на якій висіяно насіння сільськогосподарських культур. Якщо протягом року на тій самій площі .культури висівалися двічі, то цю площу включають у засіяну двічі. Так, при підсіві до основної культури (ячмінь, овес тощо) багаторічних трав у засіяну включають також площу основної культури і багаторічних трав. Подвійний облік окремих ділянок застосовують при пересіві загиблих озимих культур, повторних посівах тощо.
Показник засіяної площі використовують для розра¬хунку потреби в насінні, а також для перевірки виконання плану посіву сільськогосподарських культур.
Весняною продуктивною називають площу, яка зайнята посівами на кінець весняної сівби. До неї включають площу посівів озимих культур, що збереглися до кінця весняної сівби, посіви ярих культур поточного року, включаючи пересів загиблих озимих, площу багаторічних технічних культур (лікарських, ефіроолійних), а також укісну площу посівів багаторічних трав минулих років. З весняної про¬дуктивної площі передбачається мати врожай поточного ро¬ку. До її складу ту саму ділянку можна включити тільки один раз. Не включають до весняної продуктивної площі підпокривні багаторічні трави, повторні, проміжні і між¬рядні посіви (крім посівів у міжряддях садів), а також по¬сіви сидеральних...

В умовах поглиблення міжнародного поділу праці, економічних відмінностей країн і неоднакової забезпеченості їх цукром власного виробництва цей продукт стає одним з найважливіших об’єктів зовнішньої торгівлі.
Посівна площа цукрових буряків в господарствах Зачепилівського району коливається в межах від 2400 га до 3100 га, при чому у 2008 році посівна площа збільшилась на 16,4 % по відношенню до посівної площі у 2007 році.
Статистичний аналіз виробництва цукрових буряків показав, що уро-жайність цукрових буряків в 2000 році становила 164 ц/га і на протязі ро-ків до 2008 року змінювалась, найменша була в 2002 році і становила 85 ц/га, в 2008 році урожайність становила 231 ц/га – найбільша урожайність за всі досліджувані роки.
Обчислені індекси показують, що валовий збір цукрових буряків у звітному році збільшився на 28 %, у тому числі за рахунок збільшення серед¬ньої урожайності — на 13,3% і збільшення розміру посівної площі під цукровими буряками— на 16,4%.
В курсовому проекті досліджено вплив внесення мінеральних добрив на урожайність. Кореляційний аналіз свідчить про пряму залежність між внесенням мінеральних добрив і урожайністю. Цей аналіз свідчить про те, що те що внесення мінеральних добрив позитивно впливає на урожайність цукрових буряків. Збільшення дози внесення добрив на 1 ц діючої речовини на га збільшить урожайність на 4,615ц/га., а при нульовому внесенні мінеральних добрив урожайність зернових культур становитиме 10,39 ц/га.
Таким чином можливе підвищення урожайності цукрових буряків, а значить підвищення виробництва продукції інтенсивним шляхом, який не потребує розширення посівних площ.
Щоб підвищити валовий збір зернових культур і не допустити подальшого зниження їх урожайності, слід впроваджувати у виробництво, більш досконалу агротехніку, інтенсифікувати виробництво за рахунок оновлення і вдосконалення структури основних виробничих фондів і вдосконалення економічного стимулювання робітників рослинництва.