Аналіз обсягів виробництва зерна ячменю і резерви його збільшення»

Ячмінь (Hordeum L.) - однорічна рослина. Суцвіття - колос. Стрижень колоса складається з члеників, на виступах яких розміщуються одноквіткові колоски (на кожному по три колоски). У деяких форм ячменю (фуражного) остюки перетворюються на трилопатевий придаток. Трапляються й безості форми ячменю. Квіткові луски плівчастих ячменів зростаються із зерном.
Для проростання насіння ячменю потрібно 45 - 50 % води від його сухої маси, що значно менше, ніж для насіння пшениці й вівса. Проте слід враховувати, що в ячменю на початку вегетації недостатньо розвивається коренева система і рослини погано витримують весняну посуху, тому не можна затримуватись із сівбою, бо це може зумовити недружне проростання зерна і зріджені сходи. У зв'язку з цим ячмінь треба сіяти в перші дні весняних польових робіт достатньо вологий ґрунт. Дуже чутливий ячмінь до надмірної вологості ґрунту і різко знижує свою врожайність на заболочених ґрунтах, недостатньо пухких, з близьким заляганням ґрунтових вод.
Погано росте ячмінь також на легких піщаних ґрунтах, дуже пригнічується на кислих торфовищах (при рН < 6), а в умовах надто кислої реакції ґрунтового розчину (рН 3,5) зовсім не дає сходів. Тому меліорація таких ґрунтів є обов'язковим заходом для вирощування високих урожаїв ячменю. З урожаєм 1 ц зерна ячменю з ґрунту виноситься менше основних елементів живлення, ніж при вирощуванні озимої пшениці, жита й тритикале: азоту -- 2,5 кг, фосфору -- 1,1, калію -- 1,8 кг. Проте через недостатньо розвинену кореневу систему для нього потрібні ґрунти родючі, добре забезпечені поживними речовинами в легкодоступній для рослин формі.
На сьогодні не існує також єдиної думки щодо впливу способів обробітку на врожайність польових культур.
В дослідженнях А.Д.Балаєва, О.І.Наумовської та І.П.Надточія [12] врожайність ярого ячменю на неудобреному фоні на варіанті з оранкою на глибину 20-22 см становила 24,8 ц/га, на варіанті з плоскорізним розпушуванням на цю ж глибину 26,8 ц/га, на варіанті з плоскорізним...

Вступ
Досягнення аграрної науки є основою підвищення конкурентоспроможності продукції рослинництва, яка характеризується урожайністю та якістю. Земельні ресурси України характеризуються високою потенційною можливістю для вирощування ячменю.
Мінеральні добрива є одним з основних чинників впливу на урожайність і якість продукції в рослинництві. Виробництво мінеральних добрив через високі витрати засобів і праці супроводжується підвищенням його вартості й зумовлює необхідність раціонального використання [2; 1]. Останнє значною мірою вирішується за рахунок оптимальної норми висіву ячменю ярого. Це складне питання технології, що потребує обґрунтованого рішення щорічно, адже стабільно прийнятої норми бути не може [5].
Практично всі дослідження, що проводились в Україні з ярим ячменем і описані у відповідних літературних джерелах, стосувались особливостей формування врожаю сортів, що належать до підвиду дворядного ячменю (Hordeum sativum distichum). Лише в останні роки в Україні виведено кілька сортів ячменю ярого, які належать до підвиду багаторядного ячменю (Hordeum sativum vulgare). Саме тому у 2007-2008 рр. на дослідному полі кафедри технологій у рослинництві Львівського НАУ закладено польовий дослід із сортом багаторядного ярого ячменю Вакула. Дослід щодо вивчення норми висіву цього сорту на різних фонах мінерального живлення закладали на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті, середньозабезпеченому елементами живлення.

Висновки
В даній роботі згідно мети дослідження було проаналізовано обсяг виробництва ячменю ярого варіанти знаходження резервів його збільшеня за даними досліджуваного с.-г. підприємства ДПДГ «Елітне», яке знаходиться в Харківському районі,Харківській області.Також був викладений матеріал про виробництво ячменю загалом в Україні,доцільність та ефективність його виробництва
Ярий ячмінь вирощують в Україні як продовольчу, кормову й технічну культуру. Проте за обсягом використання його продукції в народному господарстві він є насамперед однією з цінних зернофуражних культур, частка якої в балансі концентрованих кормів є значною.
Зерно ячменю, в якому міститься у середньому 12,2 % білка, 77,2 % вуглеводів, 2,4 % жиру, до 3 % зольних елементів, є високопожив-ним кормом (в 1 кг міститься 1,2 корм. од. і 100 г перетравного протеїну) для всіх видів тварин, особливо для відгодівлі свиней на високоякісний бекон. Важливо, що білок є повноцінним за амінокислотним складом, а за вмістом таких амінокислот, як лізин і триптофан, він переважає білок зерна усіх інших злакових культур. Тому при збільшенні в кормовому раціоні ячмінної дерті або висівок худоба швидко набирає масу і стає більш стійкою проти несприятливих умов утримання.