формування морально-естетичних уявлень у старшого дошкільника

Актуальність дослідження. Докорінне реформування системи освіти в умовах перебудови державності, культурного й духовного відродження не мислиме без виховання й розвитку її загальної й еколого-естетичної культури.
Національна система морально-естетичного виховання в нашій країні має бути адекватною світосприйняттю, світорозумінню, духовній та виховній традиціям українського народу, відповідати стратегічним завданням нації та держави, сприяти розвитку національної самосвідомості підростаючого покоління та проникати в усі аспекти виховання.
Змінюється система суспільного устрою і соціальних відносин – змінюються й цілі виховання. Щоразу вони задаються у вигляді вимог, які зумовлюються новими тенденціями розвитку суспільства. Але незмінними залишаються загальнолюдські цінності. Сьогодні дедалі більше людей починають розуміти, що морально-естетичне відродження нашої нації має відбуватися через засвоєння дітьми саме загальнолюдських цінностей. Ставлячи завдання гармонійного розвитку дитини, дбаємо не тільки про її фізичне здоровя та інтелектуальний розвиток, а й намагаємось прищепити їй морально-естетичні поняття, які поступово стають нормою поведінки вихованої людини.
Особистісне становлення дитини починається дуже рано. У цілісному процесі її розвитку мораль посідає дуже важливе місце. У дошкільному віці найбільший вплив на моральний розвиток дитини здійснює дорослий [1 ]. Маля робить перші кроки в освоєнні норм життя, спілкуючись з дорослими, переймаючи в них досвід поводження, орієнтуючись на слова „так потрібно”, „ так не можна”. У дошкільних установах провідна роль у цьому процесі належить вихователеві.
Важливо донести до свідомості дітей, що пропоновані їм норми поведінки ґрунтуються на моральних цінностях українського народу: гуманності, милосерді, доброзичливості, працелюбності, правдивості та чесності, повазі до людей. Отже вони повинні змалечку прилучатися до традицій народного етикету: привітатися, допомогти, нагодувати голодного,...

Висновки.
Підводячи підсумок, можна сказати, що турбота про соціально-моральне здоровя нації – є одним з приорітетніших завдань кожної держави, яка піклується про своє завтра. Виховання основ моральної культури починається з перших моментів життя, адже маленька дитина, чутлива до впливів зовні, засвоює ті моральні закони, з якими живе її найближче оточення. Відтак з особливою гостротою постає питання про ефективність існуючих технологій виховання, їх відповідність вимогам сучасності.
Отже, морально – естетичне виховання, як цілісне психічне творення людини, зумовлене здебільшого свідомим ставленням до реальної дійсності і може бути сформовано в старших дошкільнят за таких умов:
1. організація цілеспрямованого, систематичного, виховного процесу, спрямованого на послідовне ознайомлення дітей із сучасними правилами та моральними нормами поведінки в їхньому оточенні, побудованого з урахуванням закономірностей психічного розвитку малят;
2. ознайомлення дітей з сукупністю морально-естетичних вимог до поведінки і усвідомлення ними тих переваг, які створюються у реальному оточенні за умов їх дотримання;
3. виховання у дітей стійкої потреби в постійному регулюванні своєї поведінки за свідомо засвоєними морально-естетичними нормами;
створення в соціальному оточенні дітей морального клімату, що відповідає су-часним суспільним вимогам до взаємин між однолітками та дорослими, ставлення до природи, культурної спадщини свого народу, продуктів діяльності, до самих себе.
Таким чином, у процесі дослідження, яке коротко представлено у даній роботі, було доведено, що сучасна виховна програма повинна спиратись на новий підхід до процесу формування моральних понять, який полягає в необхідності лише формування
теоретичних знань, відокремлених понять, а й забезпечення їх трансформації в практичну діяльність.