Фінансовий контроль у сфері державного управління

Сучасний етап суспільно-економічного розвитку України потребує керованості процесів трансформування національної економіки. В умовах запровадження ринкових відносин – це оптимальне поєднання притаманних ринку автоматичних регуляторів економіки з усвідомленим, належно організованим управлінням господарством. Формування досконалої, заздалегідь обґрунтованої системи державного управління особливо нагальне у сфері фінансових відносин, які пронизують всі сектори національного господарства. Виникає необхідність найшвидшого демонтажу неприйнятних, оновлення застарілих і конструювання нових елементів фінансово-бюджетної системи, у тому числі контролю.
У зв’язку з тим, що нинішні реформи торкаються контролюючого механізму безпосереднім чином, зростає потреба його адаптації до змін економічного середовища, в якому він функціонує. З іншого боку, контролюючий механізм впливає на суспільно-економічний розвиток, оскільки контроль є визначальною функцією управління в усіх секторах економіки і особливо – у фінансово-кредитній. Порівняння державного фінансового контролю з рештою складників управлінської системи свідчить про те, що він займає центральне місце і відіграє інтегруючу роль серед інших функцій управління, будучи, з одного боку, наслідком здійснення прогнозування та обліку, а з іншого, - передумовою аналізу та регулювання фінансово-бюджетних грошово-кредитних процесів.
Фінансовий контроль як одна із функцій держави, є дійовим важелем управління фінансовими потоками в будь-якій країні. В умовах же поки що економічної нестабільності України фінансовий контроль з боку держави є надзвичайно необхідним для забезпечення раціонального використання фінансових і матеріальних ресурсів, дотримання фінансової дисципліни, особливо в бюджетній сфері, і відповідно, національної безпеки в сфері економіки.
На фінансовий контроль і надалі покладається виконання трьох основних функцій: профілактичної, інформаційної і мобілізуючої, через реалізацію яких виражається якісний бік...

Сучасний етап суспільно-економічного розвитку України потребує керованості процесів трансформування національної економіки. В умовах запровадження ринкових відносин – це оптимальне поєднання притаманних ринку автоматичних регуляторів економіки з усвідомленим, належно організованим управлінням господарством. Формування досконалої, заздалегідь обґрунтованої системи державного управління особливо нагальне у сфері фінансових відносин, які пронизують всі сектори національного господарства. Виникає необхідність найшвидшого демонтажу неприйнятних, оновлення застарілих і конструювання нових елементів фінансово-бюджетної системи, у тому числі контролю.
У зв’язку з тим, що нинішні реформи торкаються контролюючого механізму безпосереднім чином, зростає потреба його адаптації до змін економічного середовища, в якому він функціонує. З іншого боку, контролюючий механізм впливає на суспільно-економічний розвиток, оскільки контроль є визначальною функцією управління в усіх секторах економіки і особливо – у фінансово-кредитній. Порівняння державного фінансового контролю з рештою складників управлінської системи свідчить про те, що він займає центральне місце і відіграє інтегруючу роль серед інших функцій управління, будучи, з одного боку, наслідком здійснення прогнозування та обліку, а з іншого, - передумовою аналізу та регулювання фінансово-бюджетних грошово-кредитних процесів.
Фінансовий контроль як одна із функцій держави, є дійовим важелем управління фінансовими потоками в будь-якій країні. В умовах же поки що економічної нестабільності України фінансовий контроль з боку держави є надзвичайно необхідним для забезпечення раціонального використання фінансових і матеріальних ресурсів, дотримання фінансової дисципліни, особливо в бюджетній сфері, і відповідно, національної безпеки в сфері економіки.
На фінансовий контроль і надалі покладається виконання трьох основних функцій: профілактичної, інформаційної і мобілізуючої, через реалізацію яких виражається якісний бік...

Для функціонування кожної держави необхідні значні суми фінансових ресурсів, тому органи влади за допомогою правових норм ретельно регламентують відносини, що виникають при зборі, розподілі і використанні фондів грошових коштів. Фінансовий контроль - це цілеспрямована діяльність законодавчих і виконавчих органів влади і недержавних організацій в ході мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих грошових фондів держави з метою найефективнішого соціально-економічного розвитку усіх суб’єктів фінансових правовідношень. Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами. Об’єктом же фінансового контролю є весь процес виробничо-господарської діяльності.
Функції державного фінансового контролю розподіляються між вищими органами державної влади одночасно із органами управління фінансовою та кредитно-грошовою системою. Конкретні форми розподілу зумовлюються особливостями політичної системи держави. Система органів державного управління фінансами в загальних рисах включає: загальнодержавний фінансовий контроль, відомчий фінансовий контроль і аудит.
Система органів державного фінансового контролю в Україні перебуває на стадії формування. Як і в інших державах, фінансовий контроль в Україні забезпечують: Рахункова Палата, аудиторський комітет, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна пробірна палата, Національний банк і т.д.
Має місце і відомчий контроль – контроль міністерств, інших органів державного управління за діяльністю підвідомчих підприємств, установ, організацій.
Аудит - перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленими нормативами.
Змінюються форми власності,...