Художньо-публіцистичні жанри в журналістиці

ВСТУП
Актуальність теми. Під журналістськими жанрами сучасна наука розуміє стійкі типи публікацій, до яких належать твору, об’єднані подібними змістовно-формальними ознаками. Подібного роду ознаки називають жанро-твірними чинниками. Знання цих чинників допомагає більш чітко уявити собі джерела і особливості виникнення тих чи інших жанрів періодичної преси. У сучасній теорії журналістики виділяють, як правило, основними жанротвірними чинниками такі: предмет відображення, цільова установка (функція) відображення, метод відображення. Однією з найбільш важливих рис вітчизняних ЗМІ є їхня традиційна налаштованість не скільки на повідомлення новин, скільки на аналіз, дослідження, витлумачення подій, процесів, ситуацій, що відбуваються. Яке ж місце посідають художньо-публіцистичні жанри в газеті у часи, коли народжуються нові стандарти української журналістики?
Мета роботи – дослідження художньо-публіцистичних жанрів журналістики на прикладі ЗМІ м. Луганська.
Задачі курсової роботи:
- вивчити та визначити основні художньо-публіцистичні жанри в журналістиці;
- виявити особливості художньо-публіцистичного жанру;
- розглянути про проаналізувати зарисовку як художньо-публіцистичний жанр;
- розглянути про проаналізувати нарис як художньо-публіцистичний жанр;
- розглянути про проаналізувати сатиричні жанри;
- проаналізувати особливості та класифікацію сатиричних жанрів;
- розглянути про проаналізувати рецензію як художньо-публіцистичний жанр;
- провести дослідження таких жанрів в ЗМІ м. Луганська.
Об'єктом вивчення курсової роботи є засоби масової інформації Луганщини.
Предметом дослідження курсової роботи виступають художньо-публіцистичні жанри журналістики.
Теоретичною та методологічною основою роботи послужили праці таких авторів, як Й.Д. Лось, А. О.Сербенська, Ю.Г.Шаповал, Людмила Павлюк, А. О. Капелюшний, Михайлин І. Л., Кихтан В. В., Свитич Л. Г., Богданов Н. Г., Сметанина С. И., Соколенко В., Лось Й. Д., Сербенська А. О. та ін.
При написанні...

ВИСНОВОК
Теорія журналістики, як будь-яка наука, має свої закони і прагне до класифікації матеріалу, який вивчає. Якщо зоологи, наприклад, класифікують тварин по класах, видах і підвидах, а мовознавці розкладають по поличках всі складові мови, що вивчається, то фахівці теорії журналістики займаються розбором журналістських матеріалів, об'єднуючи їх в групи по жанрах.
Журналісти-практики активно використовують в своїй роботі багато різних жанрів. Відкрийте будь-яку газету: ви знайдете і хроніку, і замітки, і репортажі, і інтерв'ю, і статті, і огляди, і нариси, і так далі. При цьому людина, що не має відношення до журналістики, будь-який матеріал може назвати статтею або заміткою - як вже він звикся. Але професіонали повинні чітко впізнавати в публікаціях ознаки того або іншого жанру і ні в якому разі не іменувати зарисовку, наприклад, статтею.
Строге розділення по жанрах існує лише в теорії і, певною мірою, в інформаційних матеріалах. Взагалі жанрам властиве взаємопроникнення, і на практиці кордони між ними часто розмиті (особливо в так званих “бульварних” виданнях). Зрозуміло, що не може існувати точного стандарту для журналістського матеріалу, інакше газету або журнал міг би цілком робити комп'ютер. І все-таки журналісти, тим більше, початківці, зобов'язані знати, які є жанри журналістики, які особливості кожного з них і в чому їх відмінність. Як музикант повинен спочатку навчитися грати гамми, як художник-абстракціоніст повинні уміти написати реалістичну картину, так і журналіст, перш ніж відправитися в “вільний політ”, повинен навчитися писати в будь-якому жанрі.
Газетні жанри відрізняються один від одного методом літературної подачі, стилем викладу, композицією і навіть просто числом рядків. Умовно їх можна розділити на три великі групи: інформаційні, аналітичні і художньо-публіцистичні.
В даній курсовій роботі на прикладі ЗМІ Луганська були проаналізовані художньо-публіцистичні жанри.