Методологічні аспекти організації заробітної плати та формування фонду оплати праці бюджетної організації

Одним із завдань адміністративної реформи є забезпечення достатньої мотивації державних службовців. Зважаючи на це, вивчення світового досвіду, а також набуття та вдосконалення власного (національного) повинно стати одним із пріоритетних завдань управлінської науки. Актуальність цієї теми посилюється ще й з врахуванням євроінтеграційних прагнень України, адже реформування національної державної служби, повинно відбуватись із врахуванням досвіду поліпшення державної служби в країнах ЄС.
На сьогодні зросла кількість досліджень європейського та світового досвіду в контексті забезпечення мотивації державних управлінців. До вітчизняних дослідників, що вивчали зарубіжний досвід, належать І. Буцька, П. Ігнатьєв, І. Нинюк, С. Озірська, В. Полтавський, Ю. Полянський, О. Слюсаренко [28]. В їх наукових доробках міститься досить цікава та корисна інформація з питань мотивації державних службовців у державах-членах ЄС та інших країнах світу, однак комплексного і багатоаспектного дослідження з вивчення мотивації державних управлінців в Україні та закордоном ще немає.
На даний момент необхідно виявити загальні системи мотивації, що поширені в світі, проаналізувавши наукові дослідження наукових розробок авторів, що вивчали міжнародний досвід мотивування.
Поняття мотивації праці державних службовців почало активно розглядатись у зв'язку з проблемами, що виникли в цій сфері. Особливо небезпечною є проблема корупції, що існує протягом всього функціонування державної служби. Вона знижує престижність і викликає недовіру з боку народу до державної служби. Незважаючи на те, що було прийнято Закон України "Про боротьбу з корупцією" [3], це явище є незмінним атрибутом державної служби.
З'явились думки про те, що замість згадуваного закону можна було просто внести зміни до Адміністративного кодексу, і це б нічим не відрізнялося б від того, що ми маємо, а стабільність цифр (майже 4 000 правопорушень щорічно) свідчить про неефективність боротьби з корупцією.
Звертаючись до міжнародного...

Актуальність роботи полягає в тому, що одним із завдань адміністративної реформи є забезпечення достатньої мотивації державних службовців. Зважаючи на це, вивчення світового досвіду, а також набуття та вдосконалення власного (національного) повинно стати одним із пріоритетних завдань управлінської науки. Актуальність цієї теми посилюється ще й з врахуванням євроінтеграційних прагнень України, адже реформування національної державної служби, повинно відбуватись із врахуванням досвіду поліпшення державної служби в країнах ЄС.
Метою дипломної роботи є дослідження діючої на даний час системи оплати праці державних службовців України, аналіз її структури та розподілу між працівниками конкретного підприємства, розробка пропозицій щодо вдосконалення системи оплати праці в бюджетних установах, формування її прозорості та ясності.
Завданням дипломної роботи є аналіз та оцінка системи оплати праці державних службовців на прикладі Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград.
В роботі вирішуються такі задачі:
- аналізується законодавчо-нормативна база щодо регулювання заробітної плати державних службовців в Україні;
- проводиться аналіз заробітної плати на основі однієї з бюджетних установ;
- пропонуються заходи щодо підвищення рівня оплати праці робітників бюджетних установ;
- розроблено методику преміювання робітників бюджетної установи на основі особистого вкладу кожного робітника в роботу підприємства;
Об’єктом дослідження є діяльність підприємства Управління Пенсійного фонду в м. Павлоград.

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що в Управлінні Пенсійного система організації плати також не є досконалою.
Зниження чисельності персоналу привело до зменшення фонду оплати праці на 2,8 %, підвищення середньої заробітної плати до її зростання на – 8,3 %. У результаті суми дії двох факторів фонд оплати праці збільшився на 5,5 %. Продуктивність праці за період, що розглядається, зросла на 1,9 %, в той час як темп приросту заробітної плати становить 7,8 %, що підтверджує наведені вище висновки про неефективність використання фонду оплати праці на підприємстві.
Специфіка праці державних службовців полягає в тому, що вони:
– виконують працю, що виражається в обґрунтуванні цілей і напрямків суспільного розвитку;
– безпосередньо матеріальних цінностей не створюють, але забезпечують умови їхнього виробництва;
– забезпечують раціональність і ефективність суспільних відносин, явищ і процесів;
– мають особливий предмет праці - інформацію.
Вивчивши становище ефективності праці в Управлінні було зрозуміло, що ефективність за низька. Існувало декілька проблем, які заважали досягати максимальних результатів в праці.
Максимальна заробітна плата головного спеціаліста Пенсійного фонду, що має стаж державної служби в межах 5-10 років, становить 1169,35 грн. Цілком зрозуміло, що такий стан справ і зумовлює ті негативні тенденції, які спостерігаються нині у функціонуванні державної служби. Таким чином, необхідною умовою ефективного розвитку державної служби в Україні є вдосконалення запровадження низки заходів з удосконалення системи оплати праці державних службовців у напрямі підвищення стимулюючої ролі посадових окладів, усунення міжвідомчих розбіжностей в оплаті праці.