Правові основи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні: стан та перспективи розвитку

За 10 місяців 2011р. експорт української давальницької сировини становив 82,8 млн.дол. США, або 0,1% від загального обсягу експорту країни. В Україну імпортовано готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 62,9 млн.дол., що становить 0,1% від загального обсягу імпорту.
В Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 3834,3 млн.дол., або 5,7% від загального обсягу імпорту країни. Обсяг експорту готової продукції, виготовленої з імпортованої давальницької сировини, становив 5112,4 млн.дол., або 9,2% від загального обсягу експорту.
Найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції підприємства м.Києва, Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Запорізької та Київської областей.
До країн СНД було експортовано 38,6% усіх товарів, до країн ЄС – 27% (за 10 місяців 2010р. – відповідно 36,5% та 24,9%).
Найбільші експортні поставки здійснювалися до Російської Федерації – 29,4%, Туреччини – 5,5%, Італії – 4,7%, Польщі – 4,1%, Індії та Китаю – по 3,1%, Білорусі – 2,9% від загального обсягу експорту.
У загальному обсязі експорту товарів порівняно з 10 місяцями 2010р. збільшилася частка палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – з 7,2% до 8,5%, руд, шлаків і золи - з 5,1% до 5,7%, залізничних локомотивів – з 4,5% до 5,7%, жирів та олій тваринного або рослинного походження - з 4,7% до 4,9%, виробів з чорних металів – з 3,8% до 4,2%, продуктів неорганічної хімії – з 2,2% до 2,5%, добрив – з 1,8% до 2,6%. Натомість зменшилася частка чорних металів - з 29,2% до 27,6%, механічних машин – з 6,2% до 5,2%, електричних машин – з 4,9% до 4,6%, зернових культур – з 4,9% до 4,5%.
Із країн СНД імпортовано 45,6% усіх товарів, із країн ЄС – 30,9% (за 10 місяців 2010р. – відповідно 44,2% та 31,4%).
Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту мали Російська Федерація - 36,1%, Німеччина - 8,3%, Китай - 7,5%, Білорусь - 4,9%, Польща - 3,9%, США – 3,1%, Італія – 2,3%.
У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка палив мінеральних, нафти...

Актуальність теми. Дослідження в галузі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в цей час здобувають особливої актуальності. У цій сфері важливі як нові теоретичні результати, так і узагальнення вже наявного досвіду.
Аналіз правозастосовчої практики показує, що в узагальненому вигляді правопорушення в сфері ЗЕД являють собою єдину протиправну технологію, яка здійснюється з використанням легальних форм господарської діяльності, а значна кількість правопорушень у сфері ЗЕД здійснюється в результаті ситуативно-корисливої, протиправної поведінки суб’єктів ЗЕД та їх корупційних зв’язків серед службових осіб реєстраційно-дозвільних і контрольюючих органів, тобто створюється своєрідна і досить складна технологія протиправної діяльності у сфері ЗЕД, яка, на наш погляд, повинна бути об’єктом протидії.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері здійснення ЗЕД.
Предметом дослідження є правові норми, які регламентують ЗЕД і закріплюють елементи організаційно-правового механізму у цій сфері, а також система наукових поглядів та розробок щодо оптимізації ЗЕД на нинішньому етапі ринкових перетворень.
Економічна криза, у якій в теперішній час знаходиться Україна, вимагає ефективного застосування заходів зовнішньоекономічної політики для підвищення рівня економічного зростання країни. Однак на цьому етапі спостерігається зменшення експортних постачань готової продукції, збільшення обсягів сировини й напівфабрикатів, що вивозяться за рубіж і т.д. При цьому спостерігається збільшення обсягів інвестицій, що характеризує тенденцію до поліпшення інвестиційного клімату в країні. Слід зазначити, що вдосконалювання методів регулювання ЗЕД в галузі інвестування як іноземного, так і вітчизняного, поставить Україну на вищий щабель економічного розвитку.

Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки:
Зовнішньоекономічна діяльність є однією з основних напрямків економічного розвитку нашої держави. В Україні вона набуває динамічного розвитку і на сучасному етапі носить виражений сировинний характер експорту та імпорту готової продукції та машинобудування.
Правове регулювання ЗЕД досить об’ємне, більше того воно є розпорошеним в різних нормативно-правових актах і така велика їх кількість породжує аморфність і невизначеність правового реагування, інколи веде до виникнення законодавчих колізій.
Сферою державного контролю при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є господарська діяльність суб’єктів ЗЕД, яка пов’язана з діяльністю, щодо переміщення через митний кордон України майна, капіталів та робочої сили. Причому, як сама діяльність, так і різні не заборонені законом її види, а також зовнішньоекономічні операції і документообіг є предметом їх контролю зі сторони держави, який здійснюють контролюючі та правоохоронні органи.
ЗЕД – це, заснована на законах України та міжнародних правових документах, прийнятих для реалізації підзаконних нормативно-правових актів, узгоджена діяльність суб’єктів підприємницької діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України, або за її межами, яка потребує перетинання товаром, капіталом та робочою силою митного кордону України у процесі її здійснення.