Американські мовні реалії в романі Дж.Стейнбека "Зима тривоги нашої"

Актуальність дослідження.
Відомо, що мова, як одна з найбільш характерних складових національної культури, представляє собою самостійне суспільне явище, вона відображає і виражає і загальнолюдські, і національно-специфічні риси культури даного народу. Звідси і фонові знання, які включають насамперед загальнолюдські знання, регіональні відомості і, нарешті, відомості, які мають всі члени певної етнічної і мовної спільності, і вертикальний контекст в творах зарубіжних авторів, в якому також відображуються всі елементи суспільного життя, але не з точки зору перекладу, а з точки зору світосприйняття. В цих випадках мова виступає, як частина культури того чи іншого народу.
При зіставленні мов і культур можна виділити розбіжності значень тих чи інших слів, словосполучень, понадфразових єдностей, та одиниці, які не підлягають дослівному перекладу, або не перекладаються взагалі. І основну групу таких одиниць формують мовні реалії. При читанні того чи іншого твору читач, не знайомий в достатній мірі з культурою тієї чи іншої країни, зіштовхуючись з мовними реаліями останньої, може сприймати першоінформацію не на належному рівні, тому при читанні зарубіжних творів необхідно бути обізнаним з суспільно-політичним, релігійним, освітнім устроєм тієї чи іншої країни. Саме це і зумовило тему нашого дослідження: «Американські мовні реалії в романі Джона Стейнбека «Зима тривоги нашої».
Об’єкт: американські мовні реалії.
Предмет: якісно-кількісні показники американських мовних реалій в романі Стейнбека «Зима тривоги нашої».
Мета дослідження: знайти та проаналізувати американські мовні реалії в романі «Зима тривоги нашої».
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
1. Розкрити теоретичні засади вертикального контексту.
2. Проаналізувати загальне поняття реалії.
3. Дослідити особливості структури композиції роману.
4. Зробити якісно-кількісний аналіз реалій даного роману
5. Довести, що реалії допомагають в більш повній мірі розкрити...

Тож, проаналізувавши американські мовні реалії та теорію вертикального контексту і т.д., ми дійшли висновку, що при зіставленні мов і культур можна виділити розбіжності значень тих чи інших слів, словосполучень, понад фразових єдностей, та одиниці, які не підлягають дослівному перекладу, або не перекладаються взагалі. І основну групу таких одиниць формують мовні реалії. При читанні того чи іншого твору читач, не знайомий в достатній мірі з культурою тієї чи іншої країни, зіштовхуючись з мовними реаліями останньої, може сприймати першоінформацію не на належному рівні, тому при читанні зарубіжних творів необхідно бути обізнаним з суспільно-політичним, релігійним, освітнім устроєм тієї чи іншої країни.
Ми відмичаємо, що у контексті загальної проблематики національно-культурної специфіки мови та мовленнєвої діяльності загалом особливого теоретичного і практичного інтересу в перекладознавстві набуває проблема реалій, які щільно пов'язані з виразом національної форми в перекладі. Ці, так би мовити, неперекладні одиниці - найцікавіші: невід'ємні, від місця та епохи, вони дають найбільше для пізнання побуту й історії носіїв мови, - джерела, найщільніше зв'язані з підтекстом твору. Основні труднощі при їх перекладі - це, по-перше, відсутність у мові переймачів відповідника; і, по-друге, необхідність водночас із денотативним значенням реалії, передати колорит і конотації її історичного та емоційно-експресивного забарвлення. Справа ускладнюєтьсятакож потребою враховуватицілу низку умов, якінадаютьпевнимявищамжиттярізнесловесневідображення.
При визначенні статусу "реалії"" як перекладознавчого терміна доречно, на наш погляд, виходити з лінгвокраїнознавчої теорії слова Є.Верещагіна та В.Костомарова, з їхнього вчення про фонові знання, про національно культурний інформаційний потенціал лексичного значення мовних одиниць, а також з перекладознавчих поглядів В.В. Виноградова на природу слова. За його визначенням, слово - основна одиниця мови, яка вміщує традиційно закріплений...