Технологический процесс восстановления масляного насоса ЗИЛ-120

Постійна незабезпеченість ремонтного виробництва запасними частинами - серйозний фактор зниження технічної готовності автомобільного транспорту.
Дальше розширення виробництва нових запасних частин пов"язане з
необхідністю ще більшого зростання матеріальних і трудових витрат.
Водночас близько 75% деталей, забракованих при першому капітальному ремонті автомобілів, ремонтопридатні або можуть використовуватися взагалі без відновлення.
Альтернативою подальшого зростання тенденції виробництва запасних частин є вторинне використання спрацьованих деталей, відновлених в процесі ремонту автомобілів і агрегатів.
Із ремонтної практики відомої що більшість забракованих через спрацювання деталей втрачають не більше 1-2% вихідної маси. При цьому міцність деталей практично зберігається. Наприклад, 95% деталей двигунів внутрішнього згоряння бракується через спрацювання, що не перевищує 0,3 мм, і більшість з них можна використовувати після відновлення.
З позицій матеріаломісткості відновлення машин економічна доцільність ремонту зумовлена можливістю повторного використання після відновлення більшості деталей як придатних, так і гранично спрацьованих. Це дає змогу проводити ремонт в коротший час і з меншими витратами металу й інших матеріалів порівняно з витратами при виготовленні нових автомобілів.
Проблема досягнення високої якості відремонтованих автомобілів і агрегатів висуває підвищені вимоги перед ресурсом відновлених деталей. Відомо, що в автомобілях й агрегатах після капітального ремонту деталі працюють, як правило, в значно гірших умовах, ніж у нових, що пов"язано
зі зміною базисних розмірів, зміщенням осей в корпусних деталях, умовами подачі мастила та ін. У зв"язку з цим технологія відновлення має базуватися на таких способах нанесення покриття і наступної обробки, які дали б змогу не тільки зберегти, а й збільшити ресурс відремонтованих деталей. Наприклад, при відновленні хромуванням, плазмовим і детонаційним напиленням, індукційним і лазерним...

Потенційно можливими способами відновлення деталі можуть бути:

Дефект № 1- Пошкодження с різі під болти кріплення кришки
Для даного дефекту способом відновлення є постановка допоміжної ремонтної деталі ( спіральної вставки).
Заварка нарізних отворів небажана, так як висока температура може викликати відхилення геометричних розмірів отворів під шестерні а доволі незначна товщина стінок корпусу – короблення


Дефект № 2- Знос отвору під вал масляного насосу

1. Обробка під ремонтний розмір
2. Постановка допоміжної ремонтної деталі.

Значення коефіцієнта довговічності Кд [14 табл. 2.3] для даних способів такі:
Постановка допоміжної ремонтної деталі -0,81
Обробка під ремонтний розмір - 0,86

Значення коефіцієнта техніко-економічної ефективності КЕ
[ 14 табл. 2.4]
Постановка допоміжної ремонтної деталі -0,350
Обробка під ремонтний розмір - 0,875

Найбільше значення коефіцієнта техніко-економічної ефективності КЕ =0,875 має обробка під ремонтний розмір, який ми приймаємо для усунення даного дефекту

Дефект № 3- Знос отвору під вісь веденої шестерні
Для даного дефекту способом відновлення є обробка отвору під ремонтний розмір

Дефект № 4- Злами на фланці кріплення насосу до блока

Для даного дефекту спосіб відновлення – наплавка з механічною обробкою
Так як деталь виготовлена з чавуну то при відновленні можна використовувати як гарячу так і холодну наплавку.
Гаряча наплавка полягає в тому , що деталь попередньо нагрівають до температури 6500...6800 С в печі і в такому стані усувають дефекти наплавленням.
Використовують як електродугове так і газове наплавлення.
При гарячому наплавленні спостерігається найкраща якість відновлення деталі.
Однак висока трудоміскість і вартість обладнання, а також важкі умови роботи зварника обмежують використання цього способу. З цієї причини сьогодні гаряче зварювання та наплавлення деталей з чавуну практично не використовується.
При холодному наплавленні пластичність матеріалу шва досягається...

1.Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя, Т. 1. М.: Машиностроение, 1979, 728 с.
2.Белоусов А.П. Проектирование станочных приспособлений. М.: Высшая школа, 1980,230 с.
3.Горбацевич А.Ф. и др. Курсовое проектирование по технологии машиностроения, Минск: Вышейна школа, 1975, 288 с.
4.Горошкин А.К. Приспособления для металлорежущих станков. Справочник. М.: Машиностроение, 1979, 304 с.
5.Дехтеринский В. Капитальный ремонт автомобилей. Справочник. М.: Транспорт, 1989, 335 с.
6.Добрыднев И.С. Курсовое проектирование по предмету "Технология машиностроения", М.: Машиностроение, 1985, 184 с.
7.Канарчук В.С, Чигиринець А.Д., Голяк О.Л., Шоцький П.М. Технолопя та обладнання для вщновлення автомобшьних деталей. К.: 1нститут системних дослщжень осв1ти Украши, 1993.
8.Карагодин В.И., Митрохин Н.Н. Ремонт автомобилей и двигателей. М: "Министерство", 2001.
9.Клебанов Б.В., Кузьмин В.Г., Маслов В.И. Ремонт автомобилей. М.: Транспорт, 1974. 328 с.
10.Корсаков В.С. Основы конструирования приспособлений. М.: Машиностроения, 1983, 278 с.
11. Методичний посібник на допомогу студентам денного та заочного відіення при виконанні розділу "Охорона пращ та навколишнього середовища" дипломного проекту,
12.Кузнецов Ю.И. Конструкции приспособлений для станков с ЧПУ. М.: Высшая школа. 1988. 304 с.
13. Методичні вказівки "Вимоги до оформления курсового та дипломного проекту з предмету ТЕА".
14. Навчально-методичний посбник для курсового проектування з предмету „Основи технології ремонту автомобілів
15. Румянцев СИ., Боднев А.Г., Бойко Н.Г. и др. Ремонт автомобилей. М.: Транспорт, 1988. 328 с.
16. Сварочное оборудование. Каталог-справочник. 4.4. Киев: Наукова думка 1981.467 с.
17. Сварочное оборудование. Каталог-справочник. 4.7. Киев: Наукова думка 1985.467 с.
18. Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х томах. Под ред. Косиловой А.Г. и Мещерякова Р.К. М.: Машиностроение, 1985, 656 с.,496 с.
19. Справочник технолога авторемонтного производства / под ред....