Технологический ппроцесс восстановления крыщки подшипника ведущего вала клробки передач автомобиля ГАЗ-53

Постійна незабезпеченість ремонтного виробництва запасними частинами - серйозний фактор зниження технічної готовності автомобільного транспорту.
Подальше розширення виробництва нових запасних частин пов"язане з необхідністю ще більшого зростання матеріальних і трудових витрат.
Водночас близько 75% деталей, забракованих при першому капітальному ремонті автомобілів, ремонтопридатні або можуть використовуватися взагалі без відновлення.
Альтернативою подальшого зростання тенденції виробництва запасних частин є вторинне використання спрацьованих деталей, відновлених в процесі ремонту автомобілів і агрегатів.
Із ремонтної практики відомої що більшість забракованих через спрацювання деталей втрачають не більше 1-2% вихідної маси. При цьому міцність деталей практично зберігається. Наприклад, 95% деталей двигунів внутрішнього згоряння бракується через спрацювання, що не перевищує 0,3 мм, і більшість з них можна використовувати після відновлення.
З позицій матеріаломісткості відновлення машин економічна доцільність ремонту зумовлена можливістю повторного використання після відновлення більшості деталей як придатних, так і гранично спрацьованих. Це дає змогу проводити ремонт в коротший час і з меншими витратами металу й інших матеріалів порівняно з витратами при виготовленні нових автомобілів.
Проблема досягнення високої якості відремонтованих автомобілів і агрегатів висуває підвищені вимоги перед ресурсом відновлених деталей. Відомо, що в автомобілях й агрегатах після капітального ремонту деталі працюють, як правило, в значно гірших умовах, ніж у нових, що пов"язано
зі зміною базисних розмірів, зміщенням осей в корпусних деталях, умовами подачі мастила та ін. У зв´язку з цим технологія відновлення має базуватися на таких способах нанесення покриття і наступної обробки, які дали б змогу не тільки зберегти, а й збільшити ресурс відремонтованих деталей. Наприклад, при відновленні хромуванням, плазмовим і детонаційним напиленням, індукційним і...

Деталь “Кришка підшипника ведучого валу” за номером 52-1701040 виготовляеться з чавуна СЧ 18 ГОСТ1412-79.
Деталь призначена для захисту підшипника ведучого валу коробки передач .


Рис. 1.1 Схема встановлення кришки підшипника ведучого валу
Деталь на рисунку позначена № 1

Рис. 1.2 Можливі дефекти деталі

Кришка підшипника ведучого валу має циліндричну шийку під муфту вимкнення зчеплення 1 (точність 8 кв., шорсткість Ra 0,63), фланець 3 (точність 7 кв., шорсткість Ra 1.25), овір з масло згінною норізкою (точність 10 кв., шорсткість Ra 2,5) які і є основними поверхнями, що перетерплюють знос та інші види руйнування..
Можливі дефекти даної деталі показані на рис.1.2.
Згідно завдання дана деталь має такі дефекти: знос шийки під муфту вимкнення зчеплення, знос отворів під болти, знос фланця по зовнішньому діаметру. Основними причинами виникнення означених дефектів є тертя та дія знакозмінних навантажень.
Аналізуючи дані деталі, можна зробити такі висновки:
1) деталь має просту конфігурацію, ротошування поверхонь не викликає труднощів при відновленні;
2) розміри поверхонь їх допуски та матеріал деталі дозволяють використовувати традиційні методи відновлення ( наплавка, залізнення, постановка ДРД з механічною обробкою)
Твердість робочих поверхнонь деталі НВ 170..229
Габаритні розміри : дожина – 110 мм. ; діаметр( по фланцю )- 116 мм.
Масса деталі – 1,25±0,15 кг.

1. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя, Т. 1. М.: Машиностроение, 1979, 728 с.
2. Белоусов А.П. Проектирование станочных приспособлений. М.: Высшая школа, 1980,230 с.
3. Горбацевич А.Ф. и др. Курсовое проектирование по технологии машиностроения, Минск: Вышейна школа, 1975, 288 с.
4. Горошкин А.К. Приспособления для металлорежущих станков. Справочник. М.: Машиностроение, 1979, 304 с.
5. Дехтеринский В. Капитальный ремонт автомобилей. Справочник. М.: Транспорт, 1989, 335 с.
6. Добрыднев И.С. Курсовое проектирование по предмету "Технология машиностроения", М.: Машиностроение, 1985, 184 с.
7. Канарчук В.С, Чигиринець А.Д., Голяк О.Л., Шоцький П.М. Технология та обладнання для відновлення автомобілььних деталей. К.: Інститут системних досліджень освіти Украши, 1993.
8. Карагодин В.И., Митрохин Н.Н. Ремонт автомобилей и двигателей. М: "Министерство", 2001.
9. Клебанов Б.В., Кузьмин В.Г., Маслов В.И. Ремонт автомобилей. М.: Транспорт, 1974. 328 с.
10. Корсаков В.С. Основы конструирования приспособлений. М.: Машиностроения, 1983, 278 с.
11. Методичний посібник на допомогу студентам денного та заочного відіення при виконанні розділу "Охорона пращ та навколишнього середовища" дипломного проекту,
12. Кузнецов Ю.И. Конструкции приспособлений для станков с ЧПУ. М.: Высшая школа. 1988. 304 с.
13. Методичні вказівки "Вимоги до оформления курсового та дипломного проекту з предмету ТЕА".
14. Навчально-методичний посбник для курсового проектування з предмету „Основи технології ремонту автомобілів”
15. Румянцев СИ., Боднев А.Г., Бойко Н.Г. и др. Ремонт автомобилей. М.: Транспорт, 1988. 328 с.
Сварочное оборудование. Каталог-справочник. 4.4. Киев: Наукова думка 1981.467 с.
16. Сварочное оборудование. Каталог-справочник. 4.7. Киев: Наукова думка 1985.467 с.
17. Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х томах. Под ред. Косиловой А.Г. и Мещерякова Р.К. М.: Машиностроение, 1985, 656 с.,496 с.
18. Справочник технолога авторемонтного производства /...