Феномен керівника в освітніх закладах

Постать керівника стала об’єктом інтенсивного дослідження у 70-ті роки ХХ ст. – період революції в управління, яка розширила його сферу за межі економіки і промислових підприємств; сприяла вдосконаленню, оновленню управлінських методів і технологій тощо. Все це пред’явило нові вимоги до керівників та їх управлінської діяльності.
Необхідність діяти за організаційної багатоманіт¬ності, невизначеності, взаємозв'язку соціально-еконо¬мічних явищ, постійного оновлення продукції, техно¬логій, каналів взаємодії, стратегічного і тактичного мислення, потребує від керівників уміння інтегрувати різні аспекти діяльності, гнучкості розуміння співро¬бітників, здатності бути лідером групи й ефективно працювати у її складі, бачення ключових чинників ефективності різних типів організацій і стратегій уп¬равління.
Яким би компетентним, досвідченим не був керів¬ник, він не має права зупинятися у своєму розвитку, ос¬кільки це матиме наслідком не лише його неадекват¬ність діловій ситуації, а й зниження конкурентоспро¬можності організації.