Прийменник

1. Загальне поняття про прийменник
У сучасній українській літературній мові серед службових слів найбільш уживаними є прийменники.
У лінгвістичній літературі сформувалися три основні підходи до визначення статусу прийменника. Перший, найбільш поширений у слов'янському мовознавстві, кваліфікує прийменник як службове слово, включаючи його до загального ряду частин мови, називаючи прийменник службовою частиною мови. Так тлумачать статус при¬йменника такі автори монографій, навчальних посібників і підруч¬ників, як Л.А.Булаховський та ін. у "Курсі сучасної української літературної мови" (1951), А.С. Колодяжний у праці "Приймен¬ник" (1960), О.С.Мельничук у студії "Історичний розвиток функ¬цій і складу прийменників в українській мові" (1961), В.С.Бон¬даренко у монографії "Предлоги в современном русском языке" (1961). Цей же погляд висвітлено у відомому академічному виданні "Су¬часна українська літературна мова: Морфологія"/ За заг. ред. І.К. Білодіда (1969), а також у сучасних навчальних посібниках і підручниках з української мови таких авторів: М.А. Жовтобрюха, Б.М. Кулика, О.Т. Волоха, М.Т. Чемерисова, Є.І. Чернова, А.П. Грищенка, М.Я. Плющ, О.Д. Пономарева та ін. Прийменник як службову частину мови розглядають і у шкільних підручниках.
2. Походження і морфологічний склад прийменників
Прийменники сучасної української мови складають певну систе¬му і класифікуються залежно від їхнього походження, морфологіч¬ного складу та значення. Загальна кількість прийменників в україн¬ській мові порівняно з іншими частинами мови невелика — понад 220 слів (І.Р. Вихованець), однак цю систему не можна вважати абсолютно застиглою, позбавленою динаміки розвитку. "Приймен¬ники поповнюються за рахунок морфологізованих та аналітичних прислівників. Звичайно, нові прийменники впливають на загаль¬ний формальний склад цієї категорії, видозмінюють його. Проте визначальними при класифікації прийменників виступають не фор¬мальні, зовнішні, характеристики, а функціональні особливості."