Инвестиционная деятельность банков Украины

Основною формою банківських інвестицій є фінансові інвестиції і вкладення капіталу в придбання нематеріальних активів; при цьому більшість банків недостатньо інвестують реальний сектор економіки України, що обумовлене їх неготовністю надавати великі і довгострокові кредити, непостійністю функціонування виробничих підприємств, відсутністю реальних структурних перетворень у вітчизняній економіці, а потім - високими ризиками.
На відміну від корпоративного інвестування, специфіка банківської інвестиційної діяльності значною мірою зумовлена характером і об'ємом сформованої ресурсної бази. Банкам поки що не вдається привертати значні об'єми довгострокових ресурсів, що у свою чергу гальмує інвестиційну активність банків. Капітал банків в Україні на 1 січня 2008 р. складав 6,7 % ВВП, а середній термін зобов'язань - 5 місяців, чисті активи - 553,3 млрд грн, або 68,2 % ВВП. Проте за середнім обсягом активів українські банки відстають від банків розвинених країн: від десяти (США) до тисячі разів (Японія). Як наслідок, вкладення в цінні папери на 1 січня 2008 р. складали лише 8,2 % загальних активів банківської системи України.

Формування фінансово-економічного механізму реалізації інвестиційний-інноваційної моделі України потребує створення або удосконалення роботи цілого ряду фінансових інститутів, до яких, перш за все, належать банки. Головне в розумінні суті банку полягає в тому, що банк - це автономне, незалежне комерційне підприємство, яке є основною ланкою, що забезпечує народне господарство додатковими грошовими ресурсами. Сучасні банки не тільки торгують грошима, вони разом з тим є аналітиками ринку. У економічній системі банки тісніше за решту учасників ринку пов'язані з бізнесом, його потребами, його кон'юнктурою, яка постійно міняється.
Ринок неминуче висуває банк до основних, ключових сегментів економічного регулювання. На 1 січня 2008 р. в Україні фактично діяли 173 банки, в т.ч. 16 банків з 100-процентним іноземним капіталом, їх загальний капітал складав 8,8 млрд євро (12,3 млрд. дол. США). Разом з тим дуже актуальною проблемою стає створення і функціонування інвестиційного банкінгу. Перш за все, це пов'язано з неефективною роботою українських комерційних банків: високі процентні ставки і короткі терміни кредитування; майже не фінансуються інноваційні і інвестиційні проекти; вони не є активними гравцями на ринках капіталів; не беруть участі в міжнародних проектах; основні прибутки банки отримують за рахунок короткострокового споживчого кредитування і підвищення банківських тарифів; майже всі банки мають дуже низьку рентабельність активів (в середньому за офіційними даними 1,5 %); більшість комерційних банків мають технологічні та менеджерські проблеми.

Якщо підсумувати загальні результати діяльності комерційних банків в інвестиційному напрямі, то вона характеризується як неефективна, а зростання показників банків досягається за рахунок сприятливої ринкової кон'юнктури і має суто екстенсивний характер. Інвестиційна діяльність банків гальмується не змогою самих банків привертати великі об’єми довгострокових ресурсів і несприятливим інвестиційним кліматом у нашій країні. Аналіз сучасного стану банківської діяльності в Україні свідчить, що її специфіка значною мірою зумовлена характером сформованої ресурсної бази, у свою чергу ресурсна база банків не відповідає потребам довгострокового кредитування. Причиною цього можна вважати низький рівень монетизації економіки, що обумовив переміщення грошей у поза банківський сектор, тобто у тіньовий обіг, та відплив капіталу за межі України. Крім того, діюча грошово-кредитна політика та податкова система функціонують ще не на досить належному рівні, що також гальмує розвиток ресурсної бази та не створює відповідних умов для зростання обсягів інвестиційної діяльності банків.