Хімічний склад природних вод

Забруднені поверхневі річки і водойми можуть розповсюджувати забруднення і на підземні води, причому до такої міри, що їх використання іноді стає неможливим.[6]
Промислові стічні води широко відрізняються за своїм складом. Вони можуть містити рослинні і тваринні відходи, кислоти, луги, олії та інші органічні і неорганічні сполуки. Деякі з них містять отрути, синтетичні детергенти і радіоактивні речовини. У водойми індустріально розвинених регіонів, як правило, потрапляють стоки всіх галузей промисловості.
Стічні води вугільної промисловості складаються зі стоків шахт та збагачувальних фабрик. Найчастіше шахтні води відносяться до високомінералізованих. Висока мінералізація обумовлюється підвищеним вмістом в них хлоридів, сульфатів, а також солей Кальцію, Магнію, Калію. Потрапляючи у водойми, такі стоки підвищують жорсткість води; показники наявності Магнію, Феруму, сульфатів зростають у 1,5 – 2 рази. Ці зміни якості водойми викликають повільну зміну рослинного і тваринного світу, іноді призводять до загибелі риб. У зв’язку з тим, що викид шахтних вод не впорядкований, потоки призводять до інтенсивної ерозії грунтів.
Велику шкоду водоймам наносять кислі шахтні води. З ними в водойми потрапляє велика кількість Феруму, окисні та закисні сполуки якого надають водам металічного смаку. У воді відбувається окиснення закисних сполук Феруму в окисні, в результаті чого за рахунок утворення білих пластівців, що знаходяться у зваженому стані, знижується її прозорість. Окисні сполуки, осідаючи на дно, замулюють його. У процесі окиснення зменшується вміст розчиненого кисню у воді. Так як окиснення закисного Феруму не залежить від температури, то взимку, коли льодовий покрив перешкоджає потраплянню кисню у воду, його вміст значно знижується. Зниження розчиненого кисню у водоймах призводить до порушення процесів біологічного очищення воли, а також загибелі риби.
Повна відсутність розчиненого кисню у воді сприяє розпаду органічних речовин і збільшенню вмісту у воді...

В умовах сучасної взаємодії людини і навколишнього середовища особливої актуальності набули проблеми раціонального використання і охорони водних ресурсів. Найбільш напружена ситуація складається в зоні інтенсивного навантаження на водні ресурси, тобто в межах міст з розвинутою промисловістю, які є значними споживачами води та джерелом господарсько–побутових стоків.
Ці проблеми не обминули і нашого регіону. Стан та динаміка основних екологічних показників свідчать про досить хибку екологічну ситуацію. Не зважаючи на тенденцію до покращення в будь–який час можуть виникнути фактори, що викликають погіршення якості середовища.
Метою даної дипломної роботи було дослідження природних вод басейну р. Сумка, оцінка антропогенного навантаження на них за межами і в межах м. Суми, виявлення ймовірних джерел забруднення природних вод.
Об’єктом дослідження були природні води басейну р. Сумки в межах і за межами м. Суми для порівняння впливу антропогенного фактору, визначені в межах чотирьох точок відбору:
1. Верхів’я р. Сумки в с. Степанівка.
2. Косовщинське водосховище.
3. Білопільський міст.
4. Гирло р. Стрілки.
Предметом дослідження були поверхневі води і донні відклади в р. Сумці.
Методи дослідження. Для визначення певного катіон-аніонного складу природних вод басейну р. Сумки, рН і складу донних відкладів використовувались наступні методи фізико-хімічного аналізу: потенціометричний, фотоколориметричний, метод атомно-адсорбційної спектрометрії і турбідіметрії.

Отримані результати є цікавими і надзвичайно важливими для прогнозування можливих екологічних змін у майбутньому і розробки системи водоохоронних і водоочисних заходів.

1. Проведені дослідження хімічного складу природних вод басейну р. Сумки протягом осені – 2001– весни – 2002 років, результати яких дозволяють дати оцінку загального екологічного стану річки та антропогенного навантаження на неї.
2. Концентрації багатьох показників, за якими поводились визначення, лежать у межах норм ГДК. Виключення складають вміст фосфатів, який коливається у межах від 5 ГДК до 7 ГДК; фторидів, вміст яких доходить до 5 ГДК; Меркурію, вміст якого перевищує ГДК у 2-4 рази.
3. Вміст важких металів у донних відкладах р. Сумки, які можуть бути джерелом вторинного забруднення, прямо пропорційно залежить від вмісту цих металів у поверхневих водах.
4. Екологічний стан природних вод басейну р. Сумки у цілому можна назвати задовільним. За період з 1992 р. до 2002 р. спостерігається тенденція до зменшення вмісту у воді р. Сумки як деяких біогенних компонентів, так і важких металів. Останнє можна вважати наслідком скорочення обсягів промислових виробництв, які спряжені із наявністю як атмосферних викидів, так і рідких скидів, а також результатом меліоративного очищення русла р.Сумки у 1999–2000 рр.
Для покращення екологічного стану природних вод басейну р. Сумки можна порекомендувати системи профілактичних водоохоронних заходів, що включають:
– максимальне зменшення постійних і тимчасових звалищ побутового сміття у прибережній зоні р. Сумки, які у разі підтоплення є джерелом значного забруднення природних вод різноманітними хімічними речовинами;
– від лагодження безперебійної роботи міських водоочисних споруд;
– припинення надходження каналізаційних стоків до річки;
– побудова досконалої системи очистки та видалення липневих вод;
– заборона миття автотранспортних засобів по берегам річок;
– найбільш повне очищення стічних вод та атмосферних викидів ВАТ “Сумихімпрому” та ВАТ “СМНВО ім. Фрунзе”.