Нормативно-правовая и законодательная база проведения социальной политики в Украине

Українське законодавство перебуває на етапі свого становлення, а тому воно постійно змінюється, допов¬нюється: ухвалюються не завжди узгоджені між собою нові законодавчі акти, нормативно-правові документи, які покликані забезпечити юридичне підґрунтя для розв'язання різнопланових соціальних проблем.
Україна ратифікувала чимало міжнародних та євро¬пейських конвенцій

Відносини у соціальній сфері регулюють закони України «Про основи соціальної захищеності ін¬валідів в Україні», «Про статус і соціальний захист гро¬мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Ук¬раїні», «Про зайнятість населення», «Про сприяння со¬ціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населен¬ня», «Про психіатричну допомогу», Кодекс законів про працю та ін. Вони визначають права представників со¬ціально вразливих груп на отримання соціальної допо¬моги, зокрема на соціальне обслуговування.
Для практичної соціальної роботи важливими є зако¬ни «Про попередження насильства в сім'ї», «Про охорону дитинства», «Про державну соціальну допомогу малоза¬безпеченим сім'ям», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», Кодекс про шлюб та сім'ю та ін. Ці акти регулюють питання, пов'яза¬ні із соціальним захистом дітей (визначають порядок ви¬лучення дитини з родини і позбавлення батьків їхніх прав на виховання дітей, здійснення опіки над дитиною, яка не має батьківського піклування, порядок оформлення у різ¬ні дошкільні й шкільні заклади тощо).
Нормативно-правову базу також утворюють різно¬манітні положення,

Після розгляду і аналізу вищевикладених проблем і пропозицій по їх рішенню, без яких немислиме існування і плідна життєдіяльність нашого суспільства, напрошується єдино можливий в цій непростій ситуації вирок, що для нормального функціонування соціально орієнтованої ринкової економіки України і успішного створення ефективного соціально-захисного механізму є наступні конкретні кроки, як негайне прийняття і неухильне