Бронхіальна астма, атопічна форма, середньої важкості, фаза загострення. Серевент

1 історія хвороби (дані про хворого, анамнез хвороби, анамнез життя,скарги, дані об"єктивного дослідження,дані додаткових методів дослідження,клінічний діагноз)
2 Етіологія, патогенез, клінічні прояви і лікування виявленого захворювання
3 Фармакотерапія захворювання
4 Обґрунтування застосування досліджуваного препарату
5 Фармакокінетика, фармакодинаміка, показання і протипоказання до призначення досліджуваного препарату
6 Побічні дії препарату та можливості їх уникнення. Особливості взаємодії з іншими ліками
7 Вибір параметрів оцінки ефективності і безпечності досліджуваного препарату
8 Щоденник динаміки контролю ефективності і безпечності досліджуваного препарату
9 Взаємодія з іншими препаратами і побічна дія фармакотерапії у курованого пацієнта
висновок

При поступленні хворий скаржився на приступи ядухи, що супроводжуються страхом смерті, кашель із утрудненим вивільненням мокротиння, закладеність носу, утруднене дихання через ніс, задишку з утрудненим видихом. Появу приступів задухи пояснює прогулянкою в парку напередодні. Також хворий скаржиться на серцебиття, біль в ділянці серця ,за грудиною, пекучого характеру , який іррадіює в ліву руку і під ліву лопатку та виникає або після нападів ядухи, або після фізичного навантаження, набряки на кінцівках, загальну слабкість.
Анамнез захворювання
Перші ознаки хвороби виникли в 2006 р., початок – гострий, виникли приступи ядухи, які повторювались по кілька разів в день, 5 разів виникали вночі. Хворий пов’язує хворобу із переїздом у місто із приміської зони. Ядусі передували закладення носу, утруднення дихання через ніс. При кожному приступі виникав сухий гавкаючий кашель, який переходив після закінчення приступу в вологий з виділенням 20-30 мл скловидного , дуже в’язкого, густого харкотиння, що важко виділяється, без запаху і домішок крові. Хворий звернувся в Івано-Франківську міську клінічну лікарню №2, де йому було встановлено діагноз - бронхіальна астма і надано медичну допомогу (призначено еуфілін, сальбутамол). Після перебування в лікарні стан хворого значно покращився. Хворий отримав саніторно курортне лікування в Криму. Приймав інгаляції сальбутамолу (при появі закладення носу, задишки). Задишка підсилювалась весною і влітку. Періодично хворий проходив лікування в стаціонарі, після якого його стан покращувався.
03.02.2011 року виник новий приступ ядухи. Сальбутамолом приступ не знімався. Він викликав карету швидкої допомоги. Було введено еуфілін, що не принесло покращення. Хворого було доставлено в лікарню у важкому стані.

В даному протоколі показано як проводиться оцінка терапевтичної ефективності і безпечності при виборі препарату для лікування бронхіальної астми.
Висновок про ефективність і безпечність терапії було зроблено на основі проведеного спостереження за станом хворого протягом двох тижнів курації , якому проводили лікування препаратом Серевент. Після 14 – денного лікування спостерігалася позитивна динаміка суб’єктивних скарг і об’єктивних досліджень. Результатом планового використання Серевенту в дозі 50 мкг 2 рази на добу було зменшення задишки, збільшення фізичної витривалості, скорочення кількості загострень, покращення загального стану здоров'я. Препарат застосовували у вигляді аерозолю в комбінації з метилксантинами, аналептиками і глюкокортикоїдами . Побічних ефектів, які б вимагали відміни препарату, не було.
Отже, можна зробити висновок, що отримана протягом курації інформація може служити вагомим підґрунтям для планового використання пролонгованих b2-агоністів при хронічних обструктивних захворюваннях, в тому числі і при бронхіальній астмі.