Несумісності та утруднені прописи лікарських форм. Сумісність ін’єкційних розчинів в одному шприці

В даний час прийнято вважати несумісними такі рецептурні прописи, коли внаслідок прямої або опосередкованої взаємодії між окремими компонентами суттєво змінюється фармакологічна дія або фізико-хімічні властивості препарату. В результаті таких змін лікарська композиція втрачає характер єдиного і визначеного цілого, замість очікуваного можуть виникнути не передбачувані лікарем впливи із значно ослабленими або , навпаки, посиленими ефектами. В деяких випадках можуть утворюватися нові сполуки , які токсично впливають на організм людини.
Несумісність лікарських речовин визначається не тільки властивостями інгредієнтів, які складають лікарську форму, але і характером самої форми, кількісним співвідношенням компонентів пропису або концентрацією розчину. Останній фактор має велике значення у випадку утворення нерозчинних речовин або в процесі коагуляції колоїдних систем електролітами, а також при гідролітичному розкладанні, в окисно-відновних реакціях і т.д. Обумовлювати несумісність можуть також і зовнішні фактори: вологість, вуглекислий газ і кисень повітря, зміна температури, спосіб зберігання.
Кількісне співвідношення компонентів також може зіграти значну роль. Наприклад, кінцевий ефект суміші антагоністично діючих морфіну і атропіну або парадоксально взаємодіючих резерпіну і нітрогліцерину визначається кількісним переважанням одного інгредієнта над іншим.
Тут треба підкреслити, що з явищем несумісності ми стикаємося тільки в результаті індивідуальної діяльності лікаря: або в магістральних прописах, або в екстемпоральних композиціях лікарських засобів. Ретельно продумані і багаторазово перевірені заводські комбінації препаратів практично гарантовані від печальних наслідків несумісності. Разом з тим явище несумісності не можна розглядати тільки з точки зору несприятливих наслідків на організм. В наш час створено ряд протиотрут, які реалізують свій ефект саме завдяки несумісності з отруйними органічними і неорганічними чужорідними сполуками. Ці речовини (антидоти,...

В наш час в країні відмічається стрімкий ріст хіміко-фармацевтичної промисловості. В результаті цього нові лікарські речовини пропонуються лікарям у всезростаючій кількості. Використання нових засобів у складних комбінаціях, які створюються для підсилення терапевтичного ефекту, може привести до небажаних явищ, послаблення або повного зникнення терапевтичного ефекту. При цьому можуть розвиватися і токсичні явища.
Правильний підбір лікарських речовин для сумісного використання може бути досягнутий лише при умові, якщо лікар буде мати чітку і ясну інформацію про фармакодинаміку вибраних лікарських компонентів і про нераціональні лікарські поєднання.
Лікарську композицію не можна розглядати як просту суміш речовин, не можна не враховувати загальну їх обумовленість. Реакція організму на комплекс лікарських речовин пов’язана з фармакологічними ефектами, фізико-хімічними властивостями компонентів, їх кількісним співвідношенням. Фармакодинамічний вплив на організм може суттєво змінитися при складному поєднанні цих речовин, внаслідок чого може суттєво змінитися їх кінцевий результат.
Лікарські прописи, в яких присутні несумісні поєднання інгредієнтів, не можна відпускати хворому. Завдання фармацевта при поступленні до нього такого пропису – використати всі допоміжні засоби, знання аптечної технології і властивості лікарських речовин для подолання несумісності компонентів лікарського пропису.

Сучасні рецептурні прописи являють собою складні лікарські форми. Зазвичай, прописуючи складну лікарську форму, лікар передбачає підсилення специфічної дії компонентів, послаблення її або навіть повне усунення дії, яка може вважатися побічною. Таким чином, науково обґрунтоване комбінування лікарських речовин у вигляді тих чи інших лікарських форм має за мету забезпечити максимальний терапевтичний ефект.
Але разом з тим у фармацевтичній практиці зустрічаються прописи з необґрунтованим поєднанням лікарських речовин, тобто без належного врахування фізико-хімічних властивостей інгредієнтів, їх фізіологічної дії і головним чином без врахування можливої взаємодії між речовинами як в момент приготування, так і в період зберігання і навіть можливо під час вживання.
Приведеними прикладами не можуть бути вичерпані всі можливі випадки несумісностей, але вони є типові для різних її видів. Тому при такому швидкому розвитку фармацевтичної промисловості несумісності лікарських засобів треба приділяти велику увагу, що допоможе підвищити терапевтичний ефект і знизити до мінімуму частоту появи побічних дій і небажаних ефектів.