Баронхільна астма, атопічна форма, середньої важкості, фаза загострення Вентолін

Скарги
При поступленні хворий скаржився на приступи ядухи, що супроводжуються страхом смерті, кашель із утрудненим вивільненням мокротиння, закладеність носу, утруднене дихання через ніс, задишку з утрудненим видихом. Появу приступів задухи пояснює прогулянкою в парку напередодні.
3. Анамнез захворювання
Перші ознаки хвороби виникли в 2010 р., початок – гострий, виникли приступи ядухи, які повторювались по кілька разів в день, 5 разів виникали вночі. Хворий пов’язує хворобу із переїздом у місто із приміської зони. Ядусі передували закладення носу, утруднення дихання через ніс. При кожному приступі виникав сухий гавкаючий кашель, який переходив після закінчення приступу в вологий з виділенням 20-30 мл скловидного , дуже в’язкого, густого харкотиння, що важко виділяється, без запаху і домішок крові. Хворий звернувся в міську клінічну лікарню №2, де йому було встановлено діагноз - алергічна бронхіальна астма і надано медичну допомогу (призначено атровент, теофедрин). Після перебування в лікарні стан хворого значно покращився. Хворий отримав саніторно курортне лікування в Криму. Задишка підсилювалась весною і влітку. Періодично хворий проходив лікування в стаціонарі, після якого його стан покращувався.
03.12.2011 року виник новий приступ ядухи. Атровентом приступ не знімався. Він викликав карету швидкої допомоги. Було введено еуфілін, що не принесло покращення. Хворого було доставлено в лікарню у важкому стані.

В даному протоколі показано як проводиться оцінка терапевтичної ефективності і безпечності при виборі препарату для лікування атопічної бронхіальної астми.
Висновок про ефективність і безпечність терапії було зроблено на основі проведеного спостереження за станом хворого протягом двох тижнів курації , якому проводили лікування препаратом Вентолін. Після 14 – денного лікування спостерігалася позитивна динаміка суб’єктивних скарг і об’єктивних досліджень. Результатом планового використання Вентоліну в дозі 100 мкг 2 рази на добу було зменшення задишки, збільшення фізичної витривалості, скорочення кількості загострень, покращення загального стану здоров'я, також препарат використовувався для купірування приступу бронхіальної астми. Препарат застосовували у вигляді аерозолю в комбінації з метилксантинами, аналептиками, стабілізаторами мембран тучних клітин і глюкокортикоїдами . Побічних ефектів, які б вимагали відміни препарату, не було.
Отже, можна зробити висновок, що отримана протягом курації інформація може служити вагомим підґрунтям для планового використання b2-агоністів при хронічних обструктивних захворюваннях, в тому числі і при алергічній бронхіальній астмі.