Теорема віріала у викладанні фізики та астрономії

В даний час коректність теореми віріала не викликає сумніву ні в друкованих публікаціях, ні в Інтернеті. Як у фізиці, так і в хімії, як у класичній науці, так і в квантової, ця теорема вважається доведеною.
Актуальність теми курсової роботи є впровадження теореми віріала в середній школі на уроках фізики та астрономії.
Теорема віріла використовується в класичній механіці, атомній фізиці і статистичної механіки, астрономії, астрофізиці. Її модифікація застосовується у квантовій механіці.
Термін віріал (похідне від латинського vis, vires - сила, сили) запозичений з класичної механіки, де він позначає швидкість зміни середнього значення проізводної r, p, тут г - радіус-вектор положення частинки і р - її імпульс. З цього виразу можна отримати в загальному вигляді рівняння стану реального газу (між частинками якого діють сили); це призводить до вириальне розкладанню і термодинамічним коефіцієнти віриалів. Теорему віріала можна також вивести квантово-механічно і застосувати до обговорення будови і властивостей атомів і молекул. Важливо пам'ятати, що теорема віріала накладає обмеження на те, яким чином повинні змінюватися кінетична і потенційна енергії при будь-якому спотворенні хвильових функцій. За деяких обставин теорема віріала може використовуватися замість варіаційної теореми.
Теорема віріала в класичній механіці розібрана Голдстейном [16], який дає висновок теореми і розглядає деякі приклади її застосування. Висновок квантово-механічної теореми віріала наводиться Гиршфельдером [19], ним же дається висновок і опис гіпервіріальних теорем.
Теорема віріала в - загальному вигляді має різноманітні застосування, особливо в кінетичної теорії газів.
Теорема віріала може застосовуватися в задачах самих різних масштабів. Обертовий навколо планети супутник і скупчення галактик можуть бути об'єктами застосування цієї теореми. Множення цієї рівності призводить до теоремі віріала. У даному випадку середня за часом величина дорівнює миттєвому значенню внаслідок...