Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Гіпертензивне серце. Гіпертензивна енцефалопатія. СН ІІ. Цукровий діабет ІІ типу у стадії субкомпесації. ТЕНОКС

При лікуванні артеріальної гіпертензії Тенокс (амлодипін) можна безпечно застосовувати разом з тіазидовими діуретиками, альфа-блокаторами, бета-блокаторами або інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). Для хворих на стабільну стенокардію цей препарат можна комбінувати з іншими антиангінальними засобами, наприклад з нітратами пролонгованої дії, бета-блокаторами або сублінгвальним нітрогліцерином.
Амлодипін можна безпечно застосовувати разом з нестероїдними протизапальними засобами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами.
Фармакокінетичні дослідження з циклоспорином показали, що амлодипін суттєво не змінює фармакокінетики циклоспорину.
У здорових людей одночасне застосування амлодипіну і дигоксину не призводило до зміни концентрації дигоксину у сироватці крові або ниркового кліренсу дигоксину.
Фармакокінетика амлодипіну не змінюється при одночасному введенні цього препарату з циметидином. Одночасне застосування амлодипіну суттєво не змінює впливу варфарину на протромбіновий час.
В експериментах in vitro із застосуванням плазми людини було показано, що амлодипін не впливає на зв’язування з білками дигоксину, фенітоїну, варфарину або індометацину.
Грейпфрутовий сік може збільшувати концентрацію амлодипіну в плазмі, але це збільшення є надто незначним, щоб суттєво змінити дію амлодипіну

В даному протоколі показано як проводиться оцінка терапевтичної ефективності і безпечності при виборі препарату для лікування гіпертонічної хвороби.
Висновок про ефективність і безпечність терапії було зроблено на основі проведеного спостереження за станом хворого протягом двох тижнів курації , якому проводили лікування препаратом Тенокс. Після 14 – денного лікування спостерігалася позитивна динаміка суб’єктивних скарг і об’єктивних досліджень. Дозою препарату 5 мг 1 раз на добу в комбінації з інгібіторами АПФ і сечогінними засобами було досягнуто стабілізації артеріального тиску, зниження ЧСС, покращення загального стану хворої. Побічних ефектів, які б вимагали відміни препарату, не було.
Таким чином, наявні на сьогоднішній день дані переконливо свідчать про ефективність та безпечність лікування антагоністами кальцію пролонгованої дії хворих на гіпертонічну хворобу. У ряді випадків, коли протипоказаний прийом інших гіпотензивних препаратів, ці ліки можуть бути препаратами вибору. Можливість призначати ці препарати 1 раз на добу робить їх дуже зручними при тривалому регулярному лікуванні.