Аналіз витрат на оплату праці у складі собівартості продукту підприємтсва

Аналіз затрат на оплату праці проводиться на прикладі відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький колісний завод”, що знаходиться за адресою Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Ярославський, 8.
Кременчуцький колісний завод створено у 1961 році, як спеціалізоване підприємство по виробництву коліс до автомобілів, тракторів, комбайнів і іншої сільськогосподарської техніки з метою забезпечення широкомасштабного розвитку автомобільних, тракторних і інших заводів по усій території колишнього Радянського Союзу [25].
ВАТ "Кременчуцький колісний завод" засновано згідно Наказу Міністерства промислової політики України, військово-промислового комплексу і конверсії України від 13 липня 1994 року №1048 шляхом перетворення державного підприємства Кременчуцький колісний завод у відкрите акціонерне товариство згідно Наказу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15 червня 1993 року №210/93. Засновником товариства була держава в особі Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України [26].

Актуальність дослідження. За питомою вагою елемент затрат на оплату праці є другим після матеріальних затрат. Він становить близько 25%. Але у деяких трудомістких галузях (вугільна промисловість тощо) цей елемент є значно вагомішим. Незважаючи на це, елемент затрат на оплату праці є провідним елементом. Як наслідок аналіз затрат на оплату праці відіграє важливу роль як в формуванні собівартості продукції в цілому так в економічному аналізі зокрема, оскільки затрати по оплаті праці фактично визначають вартість продукції, яка доходить до споживача. А визначення вартості є основним завданням в управлінні економікою будь-якого суспільства. Затрати на оплату праці визначаються або на підставі нарахування за кількістю витраченого часу (годин, днів, місяців), або на підставі виробітку (певної кількості продукції, виконаної роботи, або наданої послуги). Основним документом нарахування заробітної плати є табель. До нього додають у залежності від форм та систем оплати праці різні документи: наряди, рапорти тощо. Незважаючи на різні види оплати праці та форми її оплати, затрати на оплату праці не є єдиним елементом затрат на виробництво. У собівартість продукції цей елемент потрапляє через два канали: перший - оплата праці працівникам, які безпосередньо зайняті у виробництві; другий - різні види групування затрат на підставі розподілу: загальновиробничі, загальногосподарські тощо [5, с. 72].
Міжнародні трудові норми, зокрема Конвенція МОП № 95 "Охорона заробітної плати", так тлумачать заробітну плату: "Термін "заробітна плата" означає будь-яку винагороду або заробіток, що обчислюється в грошах, котрі підприємець виплачує за працю, яка або виконана, або має бути виконана, або за послуги, які або надані, або мають бути надані". Відповідно до Закону України "Про оплату праці" сутність заробітної плати визначається як "винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу". Розмір...

Заробітна плата – це точка перетину інтересів багатьох: підприємства, працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати майже як найважливіше. У зв’язку з цим важко переоцінити значення аналізу витрат на оплату праці.
Варто також як підсумок зазначити, що рівень цін на продукцію підприємства і реакція ринку на нього суттєво впливають на можливості підприємства по регулюванню розмірів заробітної плати: з одного боку, підвищення цін дає можливість збільшити заробітну плату, а з іншого - обмеження зростання заробітної плати є важливим заходом підтримання конкурентоздатної ціни продукції. Найкращим рішенням в цьому випадку є компенсація зростаючих витрат на заробітну плату за рахунок додаткових обсягів виробництва, вдосконалення асортименту продукції, зростання продуктивності праці та якості продукції.
Ефективна організація заробітної плати на будь-якому підприємстві неможлива без її основоположного елементу — нормування праці, яке дозволяє встановити відповідність між обсягом витрат праці й розміром її оплати в конкретних організаційно-технічних умовах. Роботодавець зобов'язаний встановити кожному працівнику нормований обсяг робіт, виходячи із встановленої законодавством тривалості робочого дня, нормальної інтенсивності праці й середньої для даного виду робіт продуктивності праці. Працівник має право розраховувати на повну оплату праці лише за умови виконання повного нормованого обсягу робіт. На кожному підприємстві доцільно мати характеристики основних видів робіт з відповідними нормами витрат праці на їх виконання (нормативну базу трудозатрат). Робота по вдосконаленню нормування праці передусім повинна спрямовуватися на підвищення якості норм за рахунок забезпечення їх рівнонапруженості для всіх видів праці та всіх груп працівників.
Отже, можна зазначити, що в даній курсовій роботі розкрито аспект діяльності ВАТ “Кременчуцький колісний завод” в розрізі оплати праці як складового елементу собівартості продукції. ВАТ “...