Основы менеджмента

1.1 Загальна характеристика ВАТ «Алчевський металургійний комбінат».

Відкрите Акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" засновано відповідно до наказу Мiнiстерства промисловості України від 10.03.1994 р. № 58 шляхом перетворення Алчевського металургійного комбінату у відкрите акціонерне товариство відповідно Наказу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15 червня 1993 року № 210. ВАТ "АМК".
Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» в своєму складі має 87 основних цехів і є одним з найбільших підприємств України.
Форма власності підприємства стала колективною 15.10.98 року. Акціонерне товариство є спадкоємцем має права і обов'язки, активи і пасиви корпоратизованого підприємства «Алчевський металургійний комбінат». Обов'язки голови правління покладені на генерального директора - керівника санацією відкритого акціонерного товариство «АМК».

1.2 Організаційна структура управління ВАТ «Алчевський металургійний комбінат».
Сучасне металургійне підприємство, що представляє великомасштабний динамічний комплекс безлічі компонентів з складними зв'язками, що знаходяться під впливом чинників детермінованого і випадкового характеру, визначається як велика, складна система. Ця система повинна бути впорядкована. Не впорядкованість представляє досить широке поняття. Вона залежить від неузгодженості в роботі агрегатів, пов'язаній з відсутністю належних пропорцій в їх виробничих потужностях, нераціональності структур і процесів, необґрунтованості різних норм і ін., тобто причин, що відносяться головним чином до організації виробництва.

2 ВИБІР МЕТИ ТА ЇЇ ДЕТАЛІЗАЦІЯ

2.1 Роль мети в діяльності організації
Аби спільні зусилля співробітників організації були успішними, вони повинні знати, що від них очікується. Для цього необхідно:
1) сформулювати цілі, до яких прагне організація;
21 визначити шляхи досягнення встановлених цілей;
3) на закладі цього поставити задачі перед підрозділами організації та...

Менеджмент як вид діяльності націлений на продуктивне використання організацією залучених із зовнішнього середовища ресурсів і досягнення поставлених цілей.
Вирішення актуальних для бізнесу завдань забезпечується раціональною і гнучкою взаємодією всіх елементів організації, що можливо завдяки створенню ефективної системи менеджменту.
Система менеджменту — сукупність взаємопов'язаних елементів організації, що взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем для досягнення поставлених цілей на основі оптимального використання трудових, матеріальних, фінансових ресурсів.
У вітчизняній практиці поряд з терміном «менеджмент» використовують термін «управління», хоча сфера застосування його дещо ширша.
Менеджмент охоплює процеси планування, організування, мотивації та контролю, у ході яких формуються і досягаються означені цілі. Характерною особливістю сучасного менеджменту є тісний зв'язок з соціологією, психологією, конкретними емпіричними дослідженнями організації.
Провідна роль у системі менеджменту належить менеджерам — керівникам нової формації, які мають всебічні знання у галузях економіки, психології, соціології, інноватики, володіють сучасними інформаційними технологіями, технікою ділового спілкування, завдяки чому вміють чітко визначити стратегічні цілі організації і консолідувати дії персоналу для їх досягнення. Зусилля менеджерів спрямовуються не лише на створення оптимальної архітектури організації, яка б сприяла раціональному розподілові праці, впорядковувала комунікаційні процеси, а й на формування високої культури людської співпраці.
Успіхи чи невдачі вітчизняних підприємств значною мірою зумовлені наявністю чи відсутністю знань специфіки управлінської діяльності у людей, які ними керують, причому не лише у професійних менеджерів, а й у фахівців економічних, маркетингових чи фінансових служб. Тому вивчення менеджменту як науки є обов'язковою складовою підготовки фахівців економічних спеціальностей у всьому світі.
Основними положеннями традиційного...

На ефективність трудової діяльності управлінських працівників, як і працівників будь-якої іншої сфери діяльності, можна впливати. Оскільки ефективність діяльності організації в цілому суттєво залежить від ефективності управління, одним з головних завдань управляючої системи є визначення напрямків її підвищення. До них, зокрема, відносять:
просування за службою;
забезпечення прийнятного рівня освіти;
набуття практичного досвіду;
підвищення кваліфікації працівників управління;
провадження періодичної атестації.
Важливим стимулом кваліфікаційного зростання управлінського працівника і розвитку його ініціативи є систематичне просування за службою. Однак менеджер повинний твердо знати, що воно залежатиме від того, як він підвищує свою ділову кваліфікацію, наскільки активний у роботі.
Просування менеджера, фахівця може здійснюватися у формі:
переміщення в межах тієї ж посадової категорії і розмірів зарплати, але з розширенням виконуваних функцій;
підвищення заробітної плати без підвищення в посаді;
просування його щаблями посадових сходів.
Перша форма просування доцільна в роботі з молодими менеджерами - розширення функцій і повноважень є стимулом для розвитку їх активності й ініціативи.
Друга і третя форми прийнятні для працівників з досвідом у роботі, здатних самостійно вирішувати серйозні проблеми.
При оцінці значення просування менеджера службою потрібно враховувати, що занадто тривале перебування його на одній, особливо низовій, посаді знижує його інтерес до роботи.
Одним з факторів, що визначають ефективність праці в управлінні, є освіта. Висока освіта управлінських працівників позитивно відбивається на їх участі у винахідництві і раціоналізації - працівник з більш високим рівнем освіти вносить у поліпшення економіки свого підприємства більший внесок, прискорює науково-технічний прогрес і широко використовує його результати у виробництві.
Варто враховувати деякі обставини у розвитку творчої активності:
новаторство припускає певний ступінь...