Економічна діагностика

У цей час економічний аналіз виробничо-господарської й фінансової діяльності підприємств - один з найбільш ефективних інструментів, що дозволяють підприємству успішно здійснювати свою діяльність в умовах ринкової економіки й твердої конкуренції.
У даній роботі на прикладі ш.Центроспілка розглядаються основні методи проведення економічної діагностики підприємства - ситуаційний аналіз, виробничо-господарський аналіз, управлінський аналіз, технологічної, а також їхні складові.

Актуальність теми
У міру насичення ринку і посилення конкуренції необхідно налагодити виробництво таким чином, щоб забезпечити сталий розвиток підприємства, отримувати великий прибуток, досягати високої рентабельності продукції.
Тому економічна діагностика підприємства і розробка пропозицій по його удосконаленню має важливе значення і актуальне на будь-якому підприємстві, що функціонує в ринкових умовах.

Мета і завдання дослідження
Основною метою досліджень даної роботи є діагностика виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства ВП «Шахта «Центроспілка».

Об’єкт дослідження
Об’єктом дослідження є стан господарської та фінансової діяльності підприємства ВП «Шахта «Центроспілка» в ринкових умовах функціонування.

За підсумками проведеної роботи можна сформувати рекомендації відповідно до комплексної програми підвищення ефективності виробничо-господарської й фінансової діяльності, виконання яких дозволить вирішити проблемні питання й оптимізувати діяльність підприємства відповідно до динаміки попиту на ринку вугільної промисловості:
1. У сфері організації й управління виробничо-господарською діяльністю:
- оптимізація кадрового потенціалу підприємства за рахунок посилення роботи з підбору й підготовки кадрів;
- посилення ролі служби соціології й психології праці;
- усунення «пенсійного синдрому» (острах керівників похилого віку зняття з посади молодими колегами) за рахунок прийняття прозорої концепції вікових обмежень для керівників і робітників відповідно до законодавства й займаною посадою.
2. У виробничій сфері:
- виконання поетапної реконструкції підприємства із введенням нових енергозберігаючих технологій;
- впровадження системи збору й обробки інформації про технологічний і виробничий процес із метою оптимізації управління підприємством;
3. У фінансовій сфері:
- переоцінка основних фондів підприємства й емісія акцій для залучення додаткових інвестицій у реконструкцію підприємства;
- підвищення фондовіддачі за рахунок збільшення виробництва;
- оптимізація маркетингової стратегії підприємства з пошуку нових ринків збуту продукції;
- підвищення зовнішньої інвестиційної привабливості підприємства за рахунок використання внутрішніх (схованих) резервів.
4. У невиробничій сфері:
- реструктуризація невиробничих підрозділів підприємства з метою одержання прибутку від їхньої діяльності або елімінація їх, залежно від потенціалу.