Розвиток ділової спрямованності підлітків засобами проектної діяльності

Актуальність дослідження зумовлена тим, що розвиток ділової спрямованості підлітків виступає важливою передумовою формування навичок професійної діяльності, інтересу до процесу праці, опанування нових умінь та навичок. Підлітки з діловою спрямованістю характеризуються орієнтацією на співпрацю з колективом, бажанням домогтися найбільшої продуктивності, готовністю до кооперації з іншими.
Саме у підлітковому віці важливо набути уміння та навички висловлювати свою точку зору, брати активну участь у діяльності групи, легко і доступно викладати свої думки і міркування, не ухилятися від безпосереднього вирішення проблем. Це виступає умовою розвитку ділових та вольових якостей, дослідження успіху у різних видах діяльності.
Проблема розвитку ділової спрямованості набуває особливої значущості саме у підлітковому віці, який звичайно характеризується орієнтацією на спілкування та розваги, що супроводжується негативним ставленням до виконання обов`язків, учіння, пізнавання діяльності взагалі. Однією з форм розвитку діяльності сприяє проектна діяльність.
У працях М. Елькіна, А. Цимбалару, С. Ящука, М. Пелагейченко, Т. Рудяк, В. Письменного, С. Косьминської, М. Ворон, В. Кайнової, Л. Киселиці, В. Вербицького, Л. Чеховської, І. Іонової, Н. Котелянець, М. Смирнової та ін. розкривається значення проектної діяльності в розвитку ділових якостей підлітків. Деякі аспекти розвитку ділових якостей особистості розглянуті в працях таких вчених, як М. Лукашевич, Н. Чабан, З. Гіптерс, О. Набока, В. Помелов, Л. Михальова, О. Полякова, О. Селезньова, Л. Фуксон, В. Хмелько та ін. Однак проблема розвитку ділових якостей підлітків засобами проектної діяльності ще мало досліджена.
Разом з тим, проблема зберігає свою актуальність на даний час, адже дуже багато підлітків не здатні співпрацювати з колективом і продуктивно організовувати власну та спільну діяльність. Це і зумовило вибір теми курсової роботи в наступній редакції:...

У вивченні спрямованості особистості у вітчизняній психології склалися різні наукові школи і напрямки: теорія настановлення (установки) Д. М. Узнадзе, відносин особистості (В. М. М'ясищев, Б. Ф. Ломов), теорія значущості (М. Ф. Добринін), потреб і мотивів (С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Л. І. Божович)[6,7,32].
Всі зазначені теорії в тій чи іншій мірі пов'язані між собою.
Актуальність проблеми смислу життя людини не вимагає доказів…Своєрідність проблеми смислу життя виявляється в тому, що, будучи однієї з ранніх філософсько-етичних проблем, вона зберігає постійну значущість, змінюючи своє змістовне й емоційне забарвлення залежно від специфіки конкретного історичного фону й психологічних особливостей індивіда, який намагається її вирішити.
У цілому за останнє десятиліття в ціннісній свідомості відбулися серйозні зміни: по – перше, відбувся перехід від спрямованості на самореалізацію та самоствердження до спрямованості на ділову й академічну активність, а по – друге, спостерігається зміщення акцентів в ціннісних орієнтаціях: від етичних і альтруїстичних до прагматичних.
Спрямованість людини по-різному співвідноситься з різними зовнішніми явищами, умовами, обставинами життя та діяльності людини. Вона є інтегральною психологічною характеристикою системи суб'єктивних цінностей, емоційно забарвлених відносин до навколишнього світу, себе, інших людей. Вона конкретизується через сферу ціннісно-смислових відносин і визначає вибір мотивів, прийомів і способів спілкування з іншими людьми.
Результати проведених нами за трьома методиками дослідження показало, що в юнацькому віці, в якому перебувають старшокласники, переважає спрямованість особистості на себе та на взаємодію, і найменше представлена спрямованість на задачу. Серед особистісних смислів переважають сімейні та альтруїстичні смисли насамперед, а наступні за вибором – смисли самореалізації та гедоністичні.
Аналіз соціально-психологічних настановлень особистості підлітків показав, що в цьому віці...