Проектирование цифрового устройства умножителя чисел в прямом коде

Електроніка включає в себе великий розділ науки і техніки, пов’язаний з
вивченням та використанням різноманітних фізичних явищ, а також розробкою
та використанням приладів, основаних на проходженні електричного струму
у вакуумі, газі та твердих тілах при дії електричних або магнітних полів.
В залежності від використовуємої елементної бази можна виділити чотири
основні покоління розвитку електроніки:
Перше покоління( 1904- 1950рр.) характеризується тим, що основу
елементної бази електричних пристроїв складають електовакуумні та
газозарядні пристрої. До них відносяться електронні лампи,
електронно-вакуумні трубки, газорозрядні індикатори та ін.
Друге покоління( 1950- початок 60-х рр.) характеризується використанням
дискретних напівпровідникових приборів (діодів, транзисторів та ін.).
Третє покоління(1960- 1980рр.) повязано із стрімким розвитком
мікроелектроніки та створенням інтегральних схем із різноманітним степенем
інтеграції. На цьому етапі електричні прилади характерізуються різким
збільшенням надійності, зменьшенням габаритів, маси, електоспоживання.
Четверте покоління( з 1980рр. до тепер) характерізується подальшою
мікромініатюрізацією електронних пристроїв з використанням великих та
надвеликих інтегральних схем.
Електричні пристрої за способом формування і передачі сигналів
управління поділяються на два класи: аналогові та дискретні.
Аналогові електричні пристрої призначені для прийому, перетворення,
та передачі сигналів, які змінюються за законом Безперервної (аналогової)
функції. Аналогові електронні пристрої відрізняються простотою, швидкодією,
але мають низьку завадостійкість і нестабільність параметрів при взаємодії
зовнішніх дестабілізуючих факторів, наприклад температури, вологості, часу.
Дискретні електричні пристрої призначені для прийому, перетворення

та передачі електричних сигналів, представлених у дискретній формі. Такі
пристрої відрізняються високим...

Метою даного курсового проекту є розробка цифрового пристрою
помножувача чисел у прямому коді. Робота цього пристрою передбачає


введення двох чисел - чотиризначного А=5 та двозначного В=2, яке здійснює
шифратор Y1 та двійково-десяткових лічильник Y2. Для побудови шифратора
використовуємо мікросхеми серії К155: К155ЛА1, К155ЛА2, К155ЛА3.
В якості лічильника використовуємо мікросхему К155ИЕ5. На логічній схемі
шифратора ми позначали «збуджені» шини по яким передаються активні сигнали
для множника А=5. На лічильнику формується друге число В=2. Коефіцієнт
перерахунку лічильника N= 2, тому лічильник повинен скидатись у «0» після
установки числа, яке дорівнює N. Отже, другий імпульс у циклі виконає скидання
лічильника у «0», для чого вихід лічильника з ваговим коефіцієнтом 2 слід
підключити до входів скиду(& і R).
Після введення чисел треба сформувати часткові добутки, що ми
виконуємо за допомогою комбінаційних логічних схем Y3 та Y4. Для їх
побудови необхідні мікросхеми К155ЛИ1. При виконанні множення А=5 на
В=2 утворюємо перший частковий добуток, отриманий множенням числа А на
на перший розряд В1 множника В та другий частковий добуток при множенні
числа А на другий розряд В2 множника В. Оскільки перший розряд В1
множника В дорівнює «0», то на виході комбінаційної логічної схеми
отримуємо число «0000», а оскільки другий розряд В2 множника
В дорівнює «1» , то на виході комбінаційної логічної схеми Y3 отримуємо
число «1010».
Оскільки операція множення А×В замінюється на операцію додавання,
то для правильного виконання додавання першого та другого часткових
добутків треба виконати зсув вліво другого часткового добутку на один
розряд. Для цього використовуємо регістр зсуву К155ИР1. Підключаємо на
його входи КЛС другого часткового добутку, де маємо число «0101».
На виході регістру отримаємо число «101».
Після зсуву необхідно виконати додавання двох часткових добутків, для
чого нам потрібен...