Тропеїстика в творчості Дмитра Павличка

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Особливості інтимної лірики Дмитра Павличка
Ліричний мотив, поезія–те диво, що його Франко назвав «огнем в одежі слова»,– будується з мовного матеріалу, народжується й живе в слові завдяки особливому вмінню митця «природно, з винятковим артистизмом поєднати речі, здавалось би, віддалені одна від одної, вірогідно зблизити їх в рядах гармонійних асоціацій» [34, с. 4]. При всій образно-емоційній неповторності й цілісності ліричного твору зміст його завжди матеріалізується в мовній формі, пізнання якої (а через неї також і змісту) неможливе без усебічного аналізу як поетичної структури в цілому, так і окремих її компонентів. Більше того, лише ґрунтов-ний мовностилістичний аналіз, у тому числі й вивчення способів поетичного слововживання й поетичного словоперетворення, наближає дослідника до більш об’єктивної оцінки змісту. Тільки таким чином можна підійти до з’ясування внеску поета-лірика в літературну мову свого часу. Адже творчість видатних майстрів художнього слова є «ва-жливим фактором розвитку літературної мови, прискорювачем її соціа-льного, зокрема соціально-естетичного прогресу» [5, с. 34].
Дмитро Павличко належить до великих майстрів українського пое-тичного слова. Повнокровна й запашна мова його лірики. Відкритість і щирість у почуттях, чутливість до краси та добра–улюблена тема ліричних роздумів Павличка про смисл людського життя, про найкращі якості людини.
Поряд із високими взірцями народнопоетичної поезія Дмитра Павличка ввібрала в себе традиції безсмертного Кобзаря і старшого друга й літературного побратима Максима Рильського. Як і ті високі художні взірці, лірика Дмитра Павличка по-справжньому народна як змістом, так і формою.
Поезія інтимних таємниць і пізнавань із її гармонійним поєднанням людських радощів і смутків, ніжності й чутливості, пісенності й роздумливості–духовна потреба кожної людини, а поета й...

Для сучасної лінгвістики характерна посилена увага до проблем лексичної семантики, дослідження яких дає змогу глибше усвідомити такі складні теоретичні питання, як співвідношення мови й позамовного світу, мови й мислення.
Поетичний доробок Дмитра Павличка — неоціненний внесок не лише в розвиток української літератури, але й української літературної мови. Письменник, політик, громадський діяч, визначна постать в історії суспільного і культурного життя України. У мовно–літературний процес Дмитро Павличко увійшов як продовжувач кращих надбань вітчизняної та світової поезії. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка, «син простого лісоруба, гуцула із Карпатських гір» – Дмитро Павличко, без сумніву, непересічна постать у сучасній поезії. Митець не шукав утоптаної стовпової дороги, не брів манівцями і не спішив навпростець[23, с. 2].
Дмитро Павличко торував своєрідний поетичний шлях, дарма що іноді заступали колючі терни невдач, раз по раз відкривав нові горизонти, нові дивосвіти поезії, добував непідробні чари слів, засіваючи перелоги душі, прихиляючи «геніїв світу до володінь Тарасової мови». Ще в ранішніх віршах поет запрограмував собі:
Мої зернини – то слова.
Як відберуть їх на насіння –
Мене чекає воскресіння,
І сонце, і весна нова...
Та мав би вищу нагороду,
Як стали б хлібом для народу
Хоч на єдиний день в житті [28, с. 47].
Поетичні засіви Д. Павличка досить неосяжні і дають для української культури щедрий ужинок.
Зауважуємо, що лінгвостилістичні особливості лірики Дмитра Павличка досліджувався в наукових розвідках М. Якубівського, Д. Прокопова, Г. Маковей, Т. Савчин, Л.Пустовіт та ін. Проте на сьогодні ще не достатньо вивчена мовна особистість Дмитра Павличка, зокрема тропеїстика як структурний компонент інтимної поезії митця.
Актуальність роботи визначається тим, що у...

Отже, проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
У І розділі дипломної роботи описано теоретико-методологічні засади дослідження. З’ясовано, що лінгвостилістичні особливості лірики Дмитра Павличка неодноразово були предметом наукового інтересу українських дослідників. Інтимні вірші Дмитра Павличка поєднують строгість ідеальних і гармонійних переживань. У більшості випадків вони безсюжетні або майже безсюжетні, не обтяжені конкретними деталями чи обставинами, їх межі ніби розірвані завжди присутнім і надто характерним для поета інтересом до світу взагалі. У своєму ставленні до об᾿єкта кохання, в особливостях формування жіночого ідеалу ліричний герой пройшов шлях від патріархального, материнського й народницького до благоговійно-релігійного й еротичного. Життя, присвячене спробам осягнення неосяжного, розв᾿язанню вічної загадки протилежної статі,– так можна схарактеризувати поетичну біографію ліричного героя. Поезія Дмитра Павличка є «живою історією мови». Дмитро Павличко є тим поетом, творчість якого виразно віддзеркалює сучасність, чітко відбиває ритм часу і без неї не можна говорити про літературно-мовний процес, про живу історію української літератури і літературної мови.
Також у першому розділі досліджено тропи української літературної мови. На матеріалі класифікації слів, здійснюваних у лексикології, стилістика виділяє лексеми, стилістичні можливості яких ґрунтуються на оцінних характеристиках понять і реалій. На змінах семантичної структури слова формуються засоби словесної виразності – тропи. Тропи поділяються на дві групи: прості та складні. До простих тропів належать епітет і порівняння. До складних–метафора, метонімія, іронія, синекдоха, персоніфікація, гіпербола, літота, алегорія, антитеза. За допомогою простих тропів уявлення про предмет поширюється, уточнюється, але сам він залишається в своїй основі незмінним. У складних тропах ознаки чи властивості одного предмета переносяться на інший.
У ІІ розділі...