Проблема сором

1.1 Поняття сором’язливості
Різні дослідники по-різному трактують феномен сором’язливості.
Як риса особистості вона починає функціонувати вже в дитячому віці, а закріпившись в подальшому, приносить багато страждань своєму власникові.
Є дані, які дозволяють стверджувати, що зовнішні прояви сором’язливості спостерігаються вже в 3-4 місяці, проте з упевненістю можна говорити про виявлення цієї якості на другому році життя. Американські вчені стверджують, що, згідно з їх дослідженнями, діти, які проявляли крайню сором’язливість на другому році життя, виявляють її і в сім з половиною років. Наслідки сором’язливості можуть бути дуже сумними. Назвемо лише деякі з них:
1) сором’язливість заважає людині в спілкуванні, їй важко заводити нові знайомства, брати участь в багатолюдних заходах, і при цьому отримувати задоволення від спілкування, коло спілкування обмежується, як правило, сімейними рамками;
2) сором’язлива людина часто не здатна відкрито виражати і тим більше відстоювати власну думку;
3) оточуючим важко оцінити гідність сором’язливої людини, так як вона соромиться її демонструвати;
4) з сором’язливістю часто сусідять самотність, депресивний настрій, переважання негативних переживань, світ пофарбований в похмурі тони;
5) сором’язлива особистість надмірно зосереджена на собі, їй властивий егоцентризм в поведінці;
6) часом сором’язливість стає всепоглинаючою якістю і заважає продуктивно мислити і діяти.
Таким чином, наявність у людини такої особистісної якості, як соромливість, негативно діє на психічне здоров’я і заважає соціальній адаптації [3, c. 24].
Сором’язливість - риса характеру, а не недолік. Сором’язливі діти завжди дуже милі, щедрі і відрізняються гарною поведінкою. Як правило, вони вміють слухати і поважати чужу точку зору. Їм подобається, коли інші діти беруть участь в їхніх іграх. Хоча іноді вони замикаються в собі, в інших ситуаціях почувають себе абсолютно впевнено. Їм подобається грати з невеликою групою дітей (дві-три людини) і...

Актуальність дослідження курсової роботи. Чим би не займалася людина, все це викликає у неї певне відношення, що виражається в переживаннях. Ставлення людини до навколишнього світу, до того, що з нею відбувається, виражається в емоціях.
Умови, предмети, явища, які сприяють задоволенню потреб, досягненню цілей, викликають позитивні емоції: задоволення, радість, інтерес. Ситуації, які сприймаються людиною як перешкоджання задоволенню потреб, викликають негативні емоції: гнів, сум, збентеження, сором'язливість.
У будь-якому випадку сором’язливість розглядається як небажана властивість особистості, що у своїх проявах характеризується емоційними порушеннями, які здатні проявлятися у різних сферах: вегетативній, психомоторній та інтелектуальній.
Тема дослідження курсової роботи: «Проблема сором’язливості».
Об’єкт дослідження курсової роботи: сором’язливість як особистісна проблема
Предмет дослідження курсової роботи: проявлення сором’язливості
Мета дослідження курсової роботи: дослідити особливості прояву сором’язливості.
Гіпотеза дослідження курсової роботи: сором’язливість блокує розвиток суб’єктних якостей особистості, таких як емпатія, аффіліація і чутливість до відкидання і супроводжується негативним функціональним станом.
В ході дослідження курсової роботи нами були поставлені та вирішені наступні завдання:
1. Дослідити поняття сором’язливості.
2. Розглянути та проаналізувати причини сором’язливості.
3. Розглянути форми прояву сором’язливості.
4. Розробити та провести експеримент на основі теоретичних знань з метою визначення рівня сором’язливості.
5. Підбір індивідуальних методів для подолання надмірної сором’язливості.
Методи дослідження:
• методи бесіди;
• спостереження;
• спілкування;
• методи якісного і кількісного аналізу результату.
Експериментально-психологічне дослідження сором’язливості проводилося за допомогою наступних методик:
• анкети для виявлення соромливих людей (Ф. Зімбардо);
• анкети для виявлення причин і проявів...

Розвиток і становлення людської особистості тісно пов’язаний із спілкуванням індивідуума з оточуючими людьми. Як показує досвід, в умовах ізоляції губляться і стираються якості, властиві людській особистості. Спілкування є для людини щоденною необхідністю, обмеження спілкування накладає свій відбиток на особистість людини і гальмує її розвиток. Сором’язливість перешкоджає нормальному людському спілкуванню, тим самим створюючи складнощі на шляху адаптації особистості в житті громади.
Сором’язливість - досить поширене явище, відрізняється багатим розмаїттям форм проявів - від легкого збентеження і незручності до соціальної ізоляції людини, аж до аутизму. Для когось сором’язливість може бути усвідомлено обраним стилем поведінки, для когось - серйозною проблемою, що заважає нормальній життєдіяльності людини і приводить до дуже тяжких наслідків.
Таким чином під сором’язливістю розуміється комплексний стан, що включає в себе незручність, сором’язливість, невпевненість у собі, боязкість, відсутність невимушеності спілкування.
В емпіричному дослідженні ми з’ясували, що: більшість хлопців вважають, що сором’язливі, як і всі інші люди свого кола (17 осіб з 27) - 60%. При цьому схоже думку мають тільки 44% дівчат (14 осіб з 32), 41% дівчат (13 осіб з 32) думають, що вони більш сором'язливі в порівнянні з іншими. При цьому тільки 11% (3 особи) хлопців думають аналогічно.
Близькі думки дівчат і хлопців по 6 і 7 питанню анкети. Більшість опитаних на малюнку 2.4 відповіли, що відчувають легке (55% Ч і Ж 53%) або середню (37% Ч і 32% Ж) збентеження, при цьому багато хто намагається свою сором’язливість приховати і у них це періодично виходить (19 хлопців з 27 20 дівчат з 32).
Для хлопців основна причина сором’язливості - побоювання негативної оцінки з боку інших людей (13 осіб з 27) - 48%. Для дівчат основна причина сором’язливості - страх бути відкинутим (9 чоловік з 32) - 28%, недостатня впевненість у собі (8 чоловік з 32) - 25%, власну недосконалість (6 чоловік з 32)...