Роль ООН та міжнародних економічних і фінансових організацій у міжнародних економічних відносинах

Міжнародні організації – явище в громадському житті, взагалі, не нове. Вони мають місце в розвитку людського суспільства впродовж тисячоліть. Проте тільки в останні століття, й особливо з утворенням ООН, міжнародні організації стали відігравати все більш і більш помітну роль у розвитку міжнародних відносин. Різноманітна й активна міжнародна діяльність міжнародних організацій, їх чисельний ріст і обумовлена цими чинниками необхідність розвитку міжнародно-правового регулювання їхньої діяльності сприяли утворенню в системі сучасного міжнародного права нової його галузі – права міжнародних організацій.
Як поняття, право міжнародних організацій можна визначити як сукупність норм, що регулюють процес створення, діяльності і припинення існування міжнародних організацій, а також норм, що визначають їхній правовий статус і обсяг правочинностей. Беручи до уваги, те, що міжнародні організації за своєю юридичною природою е суб’єктами сучасного міжнародного права похідного характеру (тобто, вторинними), підкреслимо, що вони являють собою об’єднання держав, створені ними в повній відповідності до вимог міжнародного права, а значить, тільки на основі міжнародного договору, для вирішення якихось конкретних завдань.
Розкриваючи це поняття, відзначимо, що правомірно створені організації повинні відповідати таким ознакам:
– у створенні організації беруть участь, як правило, тільки суверенні держави;
– організація створюється у повній відповідності до міжнародного права;
– організація створюється, як правило, на основі міжнародного договору (відомі факти створення міжнародних організацій на основі резолюцій інших організацій, зокрема ООН);
– організація створюється з метою вирішення конкретних завдань;
– організація має систему постійно діючих органів;
– організація володіє визначеним її засновниками обсягом міжнародної правосуб’єктності;
– організація має статус міжнародної організації (цей принцип, на думку І.І.Лукашука, має вирішальне значення)1.
У питанні про...

Заключення.

Знаменною рисою розвитку людського суспільства у ХХ ст. є зміцнення взаємозв’язків і взаємозалежності країн і народів як тенденція, історично обумовлена вимогами НТР, розвитком міжнародного співробітництва, появою глобальних проблем, особливо посилилася у другій половині століття, породивши велику кількість різноманітних міжнародних організацій.
У сучасній системі міжнародних відносин важливе місце належить Організації Об’єднаних націй, яка, по суті, є першим в історії механізмом широкої багатогранної взаємодії різних держав з метою підтримки міжнародного миру і безпеки, сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів. За більше ніж 50 років свого існування ООН перетворилася на невід’ємну частину міжнародної структури. Членами ООН є різні за економічними системами та регіонами планети держави, які пов’язують з її діяльністю вирішення проблем, що їх хвилюють. Не буде перебільшенням відзначити, жодна подія в світі не залишається поза увагою Організації.
Характерною рисою нинішнього міжнародного процесу посилення ролі ООН та інших міжнародних організацій як інструментів надходження балансу інтересів держав і формування консенсусу у найважливіших напрямках загальнолюдської діяльності. В цих організаціях, що являють собою розгалужену систему взаємодії держав, здійснюється обмін досвідом і колективне опрацювання передових стандартів в усіх сферах.
Необхідність розв’язання назрілих проблем соціально-економічного життя зумовили зростання ролі ООН та її підрозділів для нашої держави. Все це вимагає діяльності системи міжнародних організацій, їх цілей, структур, правових основ функціонування з метою оптимального використання їх величезних можливостей.
Історичне пізнання про створення міжнародних організацій дозволяє прослідити всю складну дорогу виникнення взаємодії між державами. Розглядаючи питання з історичного боку, можна зрозуміти на яких принципах грунтувалися, і як удосконалювалися міжнародні відносини, і до чого прагне людство.
В...