Комп’ютерні злочини та боротьба з комп’ютерною злочинністю

Вступ
Масова комп'ютеризація, яка почалася в кінці 80-х – початку 90-х роки XX сторіччя, привела до розвитку ринку комп'ютерів і програмного забезпечення, значно розширила сферу застосування електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), які все частіше підключаються до мережі широкого доступу.
Активно упроваджується автоматизована обробка бухгалтерської і іншої документації, «безпаперові» технології. Інформація, що міститься в комп'ютері, найчастіше не зберігається на папері. Комп'ютер став практично обов'язковим елементом робочого столу не тільки керівника підприємства, але і працівників.
Слідством цих процесів є кріміналізация сфери використання комп'ютерних технологій. Більшість таких злочинів здійснюються в кредитно-фінансовій сфері, проте комп'ютерну інформацію використовують і в «традиційних» злочинах, таких як шахрайство, фальшивомонетниця, лжепредпрінімательство, наприклад: для фальсифікації платіжних документів; розкрадання готівки і безготівкових грошей шляхом перекладу на фіктивні рахунки; «відмивання» грошей; повторного отримання виплат; покупок з використанням фальсифікованих або вкрадених кредитних карток; продаж таємної (конфіденційної) інформації.
Аналіз кримінальних справ, проведений співробітниками Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті з боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України, показує, що мільйонний збиток сьогодні заподіюється внесенням свідомо помилкових відомостей в корпоративні інформаційні системи з метою розкрадання грошових коштів. У так званих центрах конвертацій проводяться операції з валютою в особливо крупних розмірах і т.д. [1].
Злочини у сфері автоматизованих систем все більше набирають транснаціональний, організований і груповий характер. З використанням телекомунікаційних систем злочину можуть бути зроблені, не виходячи з квартири або офісу, з комп'ютера, комп'ютерної системи на території однієї держави, і навіть декількох...

Список використаних джерел:
1. Гуцалюк М. Коордінація боротьбі з комп’ютерною злочинністю // Право України. – 2002. - №5. – З. 122.
2. Грабовські П. Компьютерная злочинність: Огляд кримінології / ООН: Центр по міжнародному попередженню злочинності. Форум з проблем злочинності і суспільства. – Т.1. - №1, лютий 2000. – С.47.
3. Семінар з проблем боротьбі зі злочинамі у сфері вікорістання кредітніх карток VISA. – 26-27 вересня 2001р.Київ.
4. Голубев В.А. Криміналістська характеристика суб'єктів злочинної діяльності у сфері використання комп'ютерних технологій // www.crime-research.ru/library/.
5. Біленчук П.Д. Зубань О.В. Комп’ютерні злочині. – ДО.1994. – С.15.
6. Вехов В.Б. Комп'ютерні злочини. – М., 1996. – С.31.
7. Соніс А. Преступленія у сфері комп'ютерної інформації: характеристика «кримінології злочинця» // www.crime-research.org.
8. Біленчук П.Д. Пітання соціальної та криміналістичної характеристики комп’ютерного злочинця // Держава та регіони. – Серія: Право. – 2001. - №4. – С.18.
9. Медведовській І.Д., Семьянов П.В., Леонов Д.Г. Атака на Inte
et. – М., 1999. – С.11-29.
10. Гуцалюк М. Коордінація боротьбі з комп’ютерною злочинністю // Право України. – 2002. - №5. – З. 122.
11. Табаков В. Дорогой, ведущей в сеть //Chip.–1999.– № 11.– С. 28.
12. Любивый Д. Мастера компьютерного взлома //Chip.–1999. – № 10. – С. 78-80.
13. Айков А., Сейгер К., Фонсторх У. Компьютерные преступления. – М.: Мир, 1999. – С. 27.
14. Kriminalistik, 1998. – № 2. – P. 109.
15. Коваленко М. Комп’ютерні віруси і захист інформації. – К.: Наук. думка, 1999.
16. Information Technologies for the Control Money – laundering. Washington, Gove
ment Printing Office. –1995. – Sept.
17. Inte
ational Police Review. –1998. – Nov./Dec. – P. 56.
18. Гуцалюк М.В. Інформаційні технології у професійній підготовці працівників правоохоронних органів // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України.– К., 2000.– № 1. – С. 145-147.
19. Jane’s Defence Weekly. – 1997. – 16...