Перспективи розвитку науки в сучасному світі

І. Перспективи розвитку гуманітарних, природничо-математичних, технічних наук.
Проблема людини – її становище в сучасному світі і її майбутнього, її розвитку та індивідуальної долі як особистості її активного і посиленого впливу на оточуюче середовище і разом з тим прогресуюча залежність від нього – стало сьогодні суттєвою суспільною проблемою, що стосується життєвих основ людства. Не дивно, що вона стала центральною і в теоретичному, зокрема філософсько-соціологічному, осмисленні процесів сучасного розвитку. Причому головна лінія тут – це аналіз зв’язку сучасної науки з проблемою людини, дослідження впливу прогресу науки на майбутнє людини, гуманістична оцінка науки.
З розвитком науки і примноженням результатів її технічного застосування зростали сумніви в її гуманістичному призначенні. У цьому зв’язку існує проблема, що стосується розуміння того, що таке наука, яка її сутність і з чим пов’язана ймовірність її адекватної реалізації або шкоди в тих чи інших умовах. Спочатку люди користуються плодами науки, а потім задумуються про їх походження. Причому останнє відбувається тоді, коли їм трапляється “гіркий” плід науки.
Характерна тенденція внутрішньої динаміки сучасної науки – все зростаюче висування проблеми людини на передній план, створення всередині науки такої дослідницької ситуації, при якій людина стає не тільки суб’єктом, але й основним об’єктом наукового пізнання. В максимальному розумінні це стосується комплексу біологічних дисциплін та їх розвитку. Саме тут значне практичне значення набуває завдання ствердження етики наукового пізнання. У цьому зв’язку важливо прослідкувати тенденцію розвитку науки, її впливу на життя та майбутнє людини.
Ще ніколи до трудової діяльності людини не ставилось таких не бувало високих вимог, але ніколи людська праця не була такою високо продуктивною, що створює нові можливості розвитку людини. Сучасна наука, звертаючись до біологічної природи людини, психофізіологічних особливостей людини, шукає ефективні шляхи, що...

Література
1. Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1968.
2. Вернадский В.И. Несколько слов о неосфере “ Успехи современной биологии” т.1.вып. 2, М., 1944.
3. Волков Г.Н. Истоки и горизонты прогресса.М.,1976.
4. Вопросы философии, 1972, № 9, 10, 11; 1973 № 6,8,11; 1974 №14, 8,11.
5. Гипотезы. Прогнозы. Будущее науки. Вып. 21,22; М., Знание, 1988.
6. Колкин П.В. Логические основы науки, К., Наукова думка, 1968.
7. Кузнецов Б.Г. Ценности познания.М.,1975.
8. Научное предвидение общественных процессов, К., 1990.
9. Смирнов С.М. Философско-гносеологическая концепция научных, технических революций.В кн.Философия марксизма и современная научно-техническая революция.М.,1977.
10. Стырикович М.А. Проблемы энергетики и будущего.В кн.Будущее науки,вып.1.М.,1966.
11. Фигуровская В.М. Техническое знание. Особенности возникновения и функционирование. Новосибирск., Наука, 1979.
12. И.Т. Фролов. Прогресс науки и будущее человека (Опыт постановки проблемы; дискуссии; обобщения), М., Издательство политической литературы, 1975.
13. JSSNO 372-6436. Вісник НАН України, № 8, 2000.