Демократия и общественное развитие (Украина)

... Що ж таке «демократія»? Безумовно не претендуючи на яке-небудь «кінцеве», ідеальне визначення цього складнішого поняття, ми спробуємо представити наше бачення цієї проблеми.

Коли античні мислителі, особливо такі «стовпи» як Платон і Аристотель, відповідали на це питання, вони мали на увазі насамперед демократію, як форму правління. Вони розрізняли форми правління в залежності від того, чи править один, деякі чи весь народ і встановлювали три основних стани: монархію, аристократію і демократію. Однак і Платон, і Аристотель кожну форму правління зв'язували з відомою формою громадського життя, з деякими більш глибокими умовами суспільного розвитку. Обоє вони мали визначений емпіричний матеріал по питанню розвитку і зміни політичних форм, і обоє бачили, що якщо є в державі якась внутрішня сила, на якій воно тримається, незважаючи ні на які нещастя, то форми його міняються. Кожна з цих форм може бути чи гірше краще в залежності від того, чи випливають вони по шляху чи закону відступають від нього, чи мають вони у виді загальне чи благо власні інтереси правителів. Але всі ці форми рухливі і мінливі. Жодна з них не є «кінцевої» і ідеально міцної. Це твердження відносилося в тому числі і до демократії. У зображенні Платона ця мінливість демократії перетворюється в порочне коло: з однієї сторони це краще з правлінь, усі стають вільними, кожен одержує можливість улаштовувати своє життя по своєму бажанню, однак з іншого боку, нібито, унаслідок «відсутності в житті людей твердого плану і порядку» усі тут приходить у розлад. Мінливість і рухливість демократії відзначає й Аристотель. Найбільш міцним він вважає демократичний лад у народів, що живуть простій, близької до природи життям. Інші види демократії здаються йому підданими змінам, причому найгіршим видом він вважає той, у якому під видом панування народу править купка демагогів, у якому немає твердих законів, а є постійно мінливі розпорядження, у якому судова система перетворюється в знущання над правосуддям....