Оформление длинного волоса, мужская стрижка модельная

I. ВСТУП
ПІДПРИЄМНИЦТВО І РОЗВИТОК МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
В наш час Україна знаходиться на перехідному етапі економічних реформ, і хоча за 13 років незалежності зроблено досить багато проте залишається ще вдосталь не вирішених проблем, однією з яких є розвиток та належне функціонування малого бізнесу.
На сьогоднішній день малий бізнес в Україні за своїми кількісними характеристиками відстає від країн з розвинутою економікою в десятки разів, кращого бажає і його якісна структура. Так, 15% малих підприємств займаються торгівлею, громадським харчуванням та заготівлями, 15% - зайняті в промисловості, 10% - в будівництві.
Порівняння розвитку малого бізнесу України та розвинутих країн світу.
Показники:
Кількість МП на 1 тис. осіб населення:
США – 74,2; Японія – 49,6; Англія – 46; Італія – 68; Німеччина – 37; Франція – 35; Україна – 3.
Зайнято на МП млн. чол.:
США – 70,2; Японія – 39,5; Англія – 13,6; Італія – 16,8; Німеччина – 18,5; Франція – 15,2; Україна – 1,3.
Частка МП у кількості зайнятих, %:
США – 54; Японія – 78; Англія – 49; Італія – 73; Німеччина – 46; Франція – 54; Україна – 8.
Частка МП у ВВП, %:
США – 50-55; Японія – 53-55; Англія – 50-53; Італія – 57-60; Німеччина – 50-54; Франція – 55-62; Україна – 10.
Повністю охарактеризувати стан та перспективи розвитку підприємництва можливо лише висвітливши фінансову та правову сторону його діяльності. Для всебічного розгляду сучасного становища малого бізнесу потрібно детально висвітлити саме поняття, етапи його створення, становлення та розвитку.
В Українському законодавстві до 1998 р., визначення суб’єктів малого бізнесу спиралося в основному на чисельність працюючих за сферами економіки. Указ Президента “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності” чітко визначив, як чисельність працюючих, так і оборотний капітал, як два фактори для класифікації суб’єктів малого бізнесу.
Становлення малих підприємств та підприємців відбувається, як правило, протягом перших трьох років,...

ВИСНОВОК Що являє собою професія майстра перукаря.
Вимоги до сучасного майстра перукарської справи дуже високі. Основні з них – глибокі теоретичні знання, володіння прийомами і методами практичної роботи з виконання стрижок, завивання й укладання волосся, його фарбування, моделювання зачісок.
Перукар має бути освітченим у питаннях гігієни, безпеки праці, володіти знаннями з матеріалознавства, хімії, анатомії, біології; знати закони колористики, просторової композиції. Важливим компонентом професійного портрета перукаря є культура, уміння доброзичливо контактувати з людьми, знання з етики та психології, історії перукарської справи.
У перукарській справі творчі образи для створення нових зразків зачісок, нових колекцій треба шукати в минулому. Для досягнення найвищого результату слід спиратися на основні тези, викладені теоретично і перевірені на практиці.