Особливості сертифікації, експертизи якості туалетного мила різних виробників та формування його асортименту (Товароведение мыла тоалетного)

Ринкові відносини в Україні зумовлюють специфіку діяльності підприємств, умов їх функціонування, оскільки підвищується рівень невизначеності, ризику, посилюється конкуренція, стає необхідністю вміння пристосовуватись до економічної ситуації, яка постійно змінюється.
Перехід до ринкових відносин, особливості становлення ринку в Україні, складні тенденції в ре¬алізації методів і засобів державного регулювання в економіці перехідного періоду обумовили необхідність пильної уваги до формування товарного асортименту та якості в магазині.
Споживачі впливають на інтереси конкуруючих підприємств за допомогою спеціальних засобів впливу на ринок, що приводить до зниження цін, підвищення якості продукції, розширення її асортименту, збільшення кількості і якості товарів, які споживаються.
В умовах становлення ринкової економіки боротьба за споживача на внутрішньому і зовнішньому ринках вимагає створення і виробництва конкурентноздатних товарів. Якість виступає як головний фактор конкурентноздатності товару, складаючи його «стрижень», основу.
Нові підходи до проблеми якості вимагають врахування виробниками ринкового фактора, відмови від адміністративних важелів контролю якості на користь організаційно-економічних заходів керування якістю, переходу до гнучкої системи стандартизації, що дозволить виробникам оперативніше реагувати на мінливі вимоги внутрішнього і зовнішнього ринку до якості товарів, та налагодити роботу щодо забезпечення високої якості продукції.
Проблема підвищення якості одна з головних задач розвитку економіки нашої країни. В останні роки у всіх передових у технічному відношенні країнах відзначається зростаючий інтерес до підвищення якості продукції.
У давнину замість мила використовували глинозем. Особливою розкішшю вважалося використання рослин, наприклад, мильнянки. Потім люди навчилися варити мило.
У Європі виробництво мила в середні століття зосередилося спочатку в Марселі, пізніше в Генуї, а потім у Венеції. Навіть у XIX столітті мило ще не стало...

У 2002 році вітчизняні виробники туалетного мила різко збільшили обсяги випуску готової продукції порівняно з 2001 роком — за даними Держкомстату, приріст склав 88,7%. Одні підприємства відмовлялися від виробництва мила, як збиткового продукту. Інші — навпаки, здобували додаткові лінії для збільшення обсягів випуску мила.
За останні два роки на ринку туалетного мила відбулися великі зміни. Інвестори не соромилися вкладати кошти у відновлення миловарного устаткування, “розкручування” торгових марок, розвиток збутових мереж. І результат не змусив себе довго чекати. Якщо 3-4 роки тому імпортна продукція займала 70-80% українського ринку, то зараз — 40%.
Загальна частка експорту мила відносно невелика — 2439 т, чи 15% виробленого. Проте останні 3 роки обсяги експорту постійно ростуть. Найбільшим споживачем українського мила була і залишається Росія (84%), на другому місці — Молдавія.
За останні півтора роки українські виробники майже цілком зайняли нішу дешевого мила і націлюються на сегмент більш дорогого. Вітчизняні миловари стали випускати презентабельний товар, активно розвивають свої марки, знімають з виробництва ту продукцію яка не користується попитом, постійно розширюють асортимент.
Для більшості закордонних виробників мило не ключовий, а тільки супутній товар. Асортимент західних компаній роками залишається майже незмінним, і виробники не починають активних дій по просуванню мила. Тому частка імпортного товару поступово зменшується.
В Україні досить значна кількість підприємств виробляє туалетне мило і конкуренція між ними зростає. У результаті рентабельність цього бізнесу знижується. До того ж загострився дефіцит традиційної вітчизняної сировини для виготовлення мила, тому більшість виробників працюють на привізній сировині (пальмова, кокосова олія). У галузь приходять інвестиції, але вони в основному “турецького походження” і спрямовані на те, щоб зберегти за турецькою продукцією істотну частку українського ринку, а також створити плацдарм для експорту...